“Потрібно говорити з людьми зрозумілою мовою”: в Україні вчитимуть посадовців спілкуватись

Міністерство культури та інформаційної політики представило флагманський проєкт “Інформація без бар’єрів”, у межах якого мають напрацювати орієнтири для навчання посадовців спілкування зрозумілою мовою. 

Про це повідомили в уряді. 

Ілюстраційне зображення. Фото: DW

Проблема фактичної недоступності документів через специфіку викладення існує не тільки в Україні. До прикладу, торік у Новій Зеландії законодавчо наказали скоротити використання складної юридичної мови та спеціальної лексики в усіх офіційних держдокументах, а ухвалення рішення тамтешні депутати пояснили “здоровим глуздом”.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, презентуючи урядовий проєкт, констатував, що в Україні “не вся суспільно значуща інформація є доступною та зрозумілою для багатьох суспільних груп”.

“Створення нових стандартів подачі інформації дуже важливе саме зараз. Спрощення мови влади та медіа, її доступність для всіх, без виключень, дасть можливість не лише краще розуміти дії влади, а й щодня полегшувати власне життя… Нам потрібно навчитися говорити з людьми простою зрозумілою мовою”, – каже міністр. 

У межах проєкту, що розрахований на 2023–2024 роки, мають: 

• проаналізувати практики застосування спрощеної мови в ЄС;
• розробити рекомендації щодо викладення суб’єктами владних повноважень інформації спрощеною мовою;
• підготувати та запустити пілотну версію навчальної програми для працівників органів влади. 

Готуватимуть навчальну програму спільно з іншими органами влади, наприклад МОН, НАДС, Мінцифри.

Передбачає проєкт покращення доступу до інформації й людей з порушенням зору та слуху, людей з когнітивними порушеннями, з посттравматичним стресовим розладом, людей старшого віку, дітей, осіб, які здобули лише мінімальну освіту, та іноземців.  

До початку повномасштабного російського вторгнення в Україні ухвалили Національну стратегію безбар’єрного простору – перший комплексний документ, що передбачає створення безбар’єрного простору в усіх сферах життя та для всіх суспільних груп. Такий простір передбачає й доступну мову спілкування органів влади з громадянами. 

Нагадаємо, що в Одесі працює суддя Олександр Гарський, відомий низкою цікавих рішень, наприклад двох крадіїв він засудив до читання книжок замість в’язниці. Річ у тім, що засуджені, на думку судді, не змогли в дитинстві сформувати “образи прекрасного та найкращого”, зокрема “питання любові до ближнього і поваги до права власності”. 

Суддя розповідав журналістам, що пише свої рішення зрозумілою мовою, щоб їх могли зрозуміти найрізноманітніші люди.