Послуги з підтриманого проживання за принципом “гроші ходять за людиною” отримує 141 ВПО літнього віку та з інвалідністю
Новий урядовий механізм надання соціальних послуг за принципом “гроші ходять за людиною” вже використовує 141 особа з-поміж внутрішньо переміщених осіб (ВПО) літнього віку та людей з інвалідністю.
Про це інформує пресслужба Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України (Мінсоцполітики).
У міністерстві нагадали, що для того, щоб послуги з підтриманого проживання або стаціонарного догляду люди могли отримувати вчасно і в повному обсязі, 2024 року Мінсоцполітики розробило механізм їхнього надання ВПО старшого віку і людям з інвалідністю за принципом “гроші ходять за людиною”.
Після ухвалення постанови № 888 отримати послуги можуть внутрішньо переміщені люди старшого віку та люди з інвалідністю, яким встановлено ІV групу рухової активності. Раніше таке право мали ті, кому було встановлено V групу рухової активності. Отримувач послуги сам обирає надавача та оплачує його послуги зі спеціального рахунку.
“Це дає можливість людині, яка потребує сторонньої допомоги та підтримки, але через бойові дії змушена залишити власне житло, інтегруватися в нову громаду, будувати соціальні та економічні зв’язки, а головне – самостійно приймати рішення щодо свого життя”, – пояснюють у міністерстві.
До переліку надавачів внесено 19 організацій, ще 45 звернулись із заявами з наміром приєднатися до проєкту.
Міністерство повідомляє, що співпрацює з благодійним фондом “Схід SOS”, який ще на початку війни у 2014 році створив гарячу лінію, координував логістику для українців, які виїжджали з прифронтових регіонів чи з окупації. А вже після початку повномасштабного вторгнення представникам фонду довелося відкривати департамент евакуації, який покриває повний цикл – від моменту приймання заявки про евакуацію до довгострокового розміщення. Цільова аудиторія – ті, хто не може про себе піклуватися: люди з інвалідністю чи старшого віку.
Людмила, кейс-менеджерка “Схід SOS”, розповідає, що всіх, кого організація евакуює з територій ведення бойових дій, відразу привозять до партнерського шелтера “Океан добра”, який відкрили спеціально для таких потреб. Тут працюють спеціалісти, які допомагають заспокоїтися після евакуації та почати влаштовувати нове життя – психологи, юристи та соцпрацівники. Час перебування в шелтері необмежений. Почасти людині доводиться проживати тут близько року, адже бувають випадки, коли необхідно відновити чи оновити документи.
“Хтось забув документи, бо виїжджав під обстрілом, у когось згоріли, хтось не міняв паспорт з часів радянського союзу. З цим всім ми допомагаємо розібратись. І люди перебувають у шелтері стільки, скільки потрібно, поки знайдеться довгострокове місце проживання, де за ними точно буде догляд та підтримка”, – пояснює кейс-менеджерка.
Після ухвалення постанови № 888 благодійній організації “Схід SOS” вдається дещо швидше “розвантажувати” шелтер та “звільняти” місця для евакуації.
“Нам постійно потрібні місця в шелтері, щоб було куди евакуювати людей. Станом на сьогодні ми маємо прилаштувати близько 40 людей. Рішення уряду полегшило ситуацію, бо з’являються нові місця для проживання переміщених українців. Після того як були внесені зміни (надавачі послуг можуть приєднатися до експериментального проєкту за спрощеною процедурою. – Ред.), очікуємо, що збільшиться кількість надавачів послуги. Наприклад, за спрощеною процедурою планує приєднатися до програми одна з луцьких установ та прийняти вісім людей”, – наголошує кейс-менеджерка Людмила.
Ярослав, координатор напряму евакуації ГО “Схід SOS”, наголошує, що послуги підтриманого проживання та стаціонарного догляду потрібно розвивати та надавати в кожній громаді. Адже тільки впевненість у тому, що людині нададуть допомогу та евакуюють до місця, де про неї попіклуються, дозволяє вчасно врятуватися від війни.
“Іноді такі люди тягнуть до останнього, коли страх перед тим, що прилетить снаряд, стає більшим, ніж страх невідомості. Тому завжди з цими людьми треба працювати, спокійно їм пояснювати, що їх не залишають в біді, що про них попіклуються”, – каже координатор напряму евакуації.
Ярослав розповів, що не останню роль у страхах людей із прифронтових територій відіграє і російська пропаганда. Ворог неодноразово поширював дезінформацію, що людей евакуюють, щоб продати на органи, або фейкові історії, коли вимушених переселенців просто залишають посеред поля. Однак зараз усі процеси евакуації відбуваються централізовано: людей реєструють у відділах соцзахисту кожної області, оформляють допомогу та залежно від потреби організовують подальше розміщення.
Нагадаємо, раніше правозахисники оприлюднили 11 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини в умовах широкомасштабної збройної агресії на 2024 рік.
Коаліція громадських організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройного конфлікту, закликала Кабінет Міністрів забезпечити підготовку місць для розміщення евакуйованих представників маломобільних груп населення, зокрема осіб з інвалідністю та осіб старшого віку.
Правозахисники коаліції пояснюють, що під час широкомасштабної збройної агресії проти України актуалізувалися питання щодо створення умов для евакуації цивільного населення з територій, наближених до зони ведення бойових дій, а також із ТОТ.
Наразі благодійні фонди та громадські організації вичерпують власні ресурси щодо пошуку та підготовки приміщень, подальшого розміщення осіб з інвалідністю та осіб старшого віку. А обласні військові адміністрації надають відповіді, що в регіоні місця або закінчуються, або відсутні.
Отже, необхідно підготувати приміщення та персонал для постійного догляду за особами старшого віку й особами з інвалідністю, які були евакуйовані із зони ведення бойових дій, та забезпечити доступ до них тим, хто здійснює евакуацію цивільного населення з районів ведення бойових дій.
Раніше ZMINA повідомляла, що Коаліція правозахисних організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройної агресії проти України, виявила, що після ліквідації Мінреінтеграції уряд випустив з уваги комплекс заходів з розв’язання гуманітарних питань, які охоплюють як повноваження щодо взаємодії з міжнародними гуманітарними організаціями для сприяння наданню гуманітарної допомоги та проведенню гуманітарних операцій, так і координацію дій з організації гуманітарних коридорів або евакуації цивільного населення.
Попри формальне закріплення окремих повноважень за Мінсоцполітики та Мінрозвитку, на практиці правозахисники фіксують брак належної координації й інституційного забезпечення цих процесів.
Повноваження Мінсоцполітики зводяться до регулювання гуманітарної допомоги як вантажів, що перетинають державний кордон у спеціальному порядку та звільняються від митного оподаткування. Мінсоцполітики не потребує створення додаткових структур чи інструментів координації, а працює з автоматизованою системою гуманітарної допомоги (АСГД).
Хоча за Мінрозвитку формально закріплено повноваження з координації евакуації цивільного населення, на практиці в коаліції є питання до реальної ситуації з реалізацією цих повноважень, якості такої координації та загалом роботи.
