Порушення прав ЛГБТ гальмує євроінтеграцію – експерти
Геї, лесбійки, бісексуали і трансгендери (ЛГБТ) в Україні мають бути захищені українським законодавством, якщо Україна реально розглядає шлях євроінтеграції.
Про це сьогодні йшлося на прес-конференції, присвяченій обговоренню порушень прав ЛГБТ-спільноти.
Як відзначила директорка представництва Amnesty International Тетяна Мазур, ЛГБТ не вимагають до себе якихось привілейованих прав чи особливого ставлення.
“Вони є громадянами України й мають право на захист так само, як і інші громадяни”, – наголосила Мазур.
Як повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини, під час прес-конференції також був презентований звіт “Від розпачу до надії” про становище ЛГБТ в Україні 2014 році. Так, у звіті згадується про 11 нападів на гей-клуби в Києві, Донецьку, Одесі за минулий рік. Вже на початку 2015 року відбулася низка вбивств гомосексуалів (зокрема, з метою пограбування) в Києві, Харкові, Луганську. Найбільш резонансним злочином, провідним мотивом якого, ймовірно, була саме гомофобія, восени минулого року став підпал столичного кінотеатру “Жовтень”, де транслювалися фільми з ЛГБТ-тематики.
Як прокоментував експерт Правозахисного ЛГБТ-Центру “Наш світ” Андрій Кравчук, політичне життя України в 2014 році характеризувалося, насамперед, переходом ідеологічного протистояння між “Русскім міром” і сучасним Заходом у масовій свідомості в реальний кривавий конфлікт. Цей процес почався з подій Євромайдану наприкінці 2013 – на початку 2014 року і продовжився російською окупацією Криму та півдня Донбасу. Тож питання, пов’язані з ЛГБТ, на тлі цих подій відійшли на другий план. Більше того, проводити будь-яку громадську активність на окупованих територіях стало небезпечним для життя.
“ЛГБТ-організації в Криму пішли в підпілля”, – наголосив Кравчук.
Також 4 липня 2014 року на зустрічі з оргкомітетом маршу рівності “КиївПрайд2014” міліція заявила про неможливість забезпечити безпеку демонстрантів з боку чисельної групи ультраправих контр-демонстрантів, які могли з’явитися на захід озброєними. Мер Києва Віталій Кличко тоді закликав організаторів скасувати його, додавши, що зараз в Україні не час для таких “розважальних заходів”.
“Хотілося б зауважити, що такою відмовою було порушено реалізацію їхніх прав на самовираження та мирні зібрання. А це є фундаментальні права людини. Ми дуже сподіваємося, що київська влада і українська загалом змінить свою позицію, і вже в червні місяці цього року стане можливим проведення Маршу рівності”, – наголосила Мазур.
Також експертка додала: “Ми усвідомлюємо, що нині триває війна, утім конфлікт – це не лише збройне протистояння, це боротьба цінностей. І в Європі такими цінностями, зокрема, є права людини та верховенство права”.
“Ставлення до ЛГБТ-спільноти є таким собі маркером. Гомофобія має викорінюватися з нашого суспільства. Якщо порушуються права ЛГБТ, чи хтось дасть гарантії, що не будуть порушуватися права інших груп? Тому на шляху до Європи Україні слід зрозуміти, що заборона дискримінації має здійснюватися за будь-якою ознакою. Учора розпочалися в комітетах Верховної Ради обговорення Національної стратегії з прав людини, в якій поки що ніде не згадується дискримінація за “сексуальною ознакою” та “гендерною ідентичністю”. Складається враження, що серед депутатів табу на ці теми”, – додав Андрій Кравчук.
Утім, правозахисники сподіваються, що ситуація зміниться. Зокрема, експерти спираються на вимоги Плану дій щодо лібералізації візового режиму та Угоди про асоціацію України та Європейського Союзу. У цих документах чітко йдеться про заборону дискримінації за будь-якою ознакою.
“Сьогодні визнання прав представників ЛГБТ-спільноти відбувається у розвинених країнах світу. Це логічний процес. Навряд чи Україна є унікальною. І я не думаю, що український політикум буде плювати проти вітру. Якщо ж українська влада зволікатиме з відповідними реформами, тоді не буде дивним, що наша держава плентатиметься в хвості”, – прокоментував Кравчук.
Нагадаємо, нещодавно директор благодійного фонду “Точка опори” Богдан Глоба закликав долучити до Національної стратегії у сфері прав людини норми про захист прав ЛГБТ-спільноти.
Загалом Рада ЛГБТ-організацій України розробила компонент дій щодо ЛГБТ для його включення до Національної стратегії з прав людини, яка готується зараз урядом у співпраці з неурядовими об’єднаннями на виконання доручення президента Петра Порошенка. Зокрема ЛГБТ-активісти заявляють, що слід заборонити дискримінацію на підставі сексуальної орієнтації в усіх сферах, що регулюються законом, вилучити з українського законодавства дискримінаційні положення щодо ЛГБТ; переглянути низку статей Кримінального кодексу, передбачити там відповідальність не тільки за злочини, скоєні на ґрунті расової, національної чи релігійної нетерпимості, а й на ґрунті гомофобії; запровадити в Україні інститут реєстрованого цивільного партнерства, зробивши його відкритим як для одностатевих, так і для різностатевих пар; включити базову інформацію про сексуальну орієнтацію до освітніх програм.
