Понад 355 тисяч дітей, які живуть за кордоном, дистанційно здобувають освіту в Україні – Міносвіти
Станом на січень 2025 року одночасно навчаються у двох школах понад 355 тисяч українських дітей, які разом з родинами проживають за кордоном. Дистанційно – в українських навчальних закладах, а очно – в країнах, де перебувають.
Про це повідомили в Міністерстві освіти і науки України у відповідь на запит видання “Нова українська школа”.
У міністерстві вважають, що здобуття освіти одночасно за двома програмами створює “велике навантаження” на учнів. Щоб допомогти їм, у Міносвіти у 2023 році запровадили програму з українознавчим компонентом.
Отже, українські заклади освіти можуть дозволяти учням відвідувати лише деякі предмети, які вони не вивчають за кордоном, наприклад українську мову, літературу та історію.
З інших навчальних предметів, як-от математики чи природничих наук, в українських школах перезараховуватимуть бали відповідно до того, як знання дітей оцінили педагоги за кордоном.
Також у МОН зауважили, що від початку великої війни розширили здатність навчатися більшій кількості дітей у Міжнародній українській школі (МУШ). У цьому закладі українські школярі здобувають освіту в екстернатній формі та отримують документи про освіту державного зразка.
“Діти, які перебувають за кордоном і навчаються в МУШ на екстернатній формі, після закінчення школи отримують свідоцтво про загальну середню або повну загальну середню освіту державного зразка. Завдяки цьому випускники можуть продовжити навчання в українських закладах вищої освіти, профтехах і закладах фахової передвищої освіти”, – пояснили у відомстві.
За даними Міністерства, станом на січень 2025 року в МУШ навчаються 8 877 учнів.
Нагадаємо, Комітет Верховної Ради з питань освіти і науки рекомендував парламенту підтримати законопроєкт № 12375, який дозволить визнавати результати навчання українських дітей за кордоном. Утім, українські правозахисники вказують, що Міносвіти досі не затвердило порядку визнання результатів навчання, здобутих на окупованих територіях. Відповідні зміни до Закону України “Про освіту” були внесені ще 2023 року, однак механізм досі не розроблено.
Також Центр громадянської просвіти “Альменда” констатував, що Міносвіти досі не розв’язало проблему вступу абітурієнтів з окупації, які бажають здобути профтехосвіту.
Нагадаємо, 21 січня 2025 року Коаліція правозахисних організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, оголосила 13 пріоритетних кроків для Верховної Ради та Кабміну у сфері захисту прав людини в умовах збройної агресії проти України на 2025 рік.
Читайте також: Потрібні нові механізми доступу до освіти для молоді з тимчасово окупованих територій – Ольга Куришко
Правозахисна спільнота в Україні закликала владу, зокрема, розбудувати систему підтримки зв’язків зі своїми громадянами в окупації, які країна-агресор систематично намагається розірвати. Серед інших рекомендацій у документі також міститься пункт про запровадження програм підтримки для дітей та молоді задля сприяння їхній адаптації та інтеграції після виїзду з окупації, зокрема для проходження навчання.
Крім того, напередодні коаліція оприлюднила до 13-ї сесії Верховної Ради чергову дорожню карту законопроєктів щодо постраждалого населення з метою консолідації зусиль, формування послідовної законодавчої політики та забезпечення ефективної допомоги.
За підсумками аналізу законопроєктів, представлених у дорожній карті, правозахисники вважають важливим звернути увагу народних депутатів України на окремі питання, які виникають у процесі підготовки та розгляду законодавчих ініціатив із цієї тематики.
