Платформа обміну знаннями ЄСПЛ тепер доступна українською: це може сприяти євроінтеграції

Платформа обміну знаннями Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) тепер доступна українською мовою. Усунення мовних бар’єрів сприятиме тому, щоб європейська правова культура поширювалася в різні правові системи, а шлях до дотримання прав людини був коротшим.

Про це йдеться в колонці судді Європейського суду з прав людини Миколи Гнатовського та першого заступника керівника апарату Верховної Ради Расіма Бабанли на сайті “Європейська правда”.

Фото: strasbourgobservers.com

Платформа обміну знаннями (Knowledge Sharing Platform) Європейського суду з прав людини тепер доступна українською, румунською та турецькою мовами. Вони не є офіційними для Ради Європи, але це мови держав, проти яких до ЄСПЛ надходить найбільше скарг: Туреччина, Україна, Румунія.

Досі цей ресурс був доступний лише англійською та французькою мовами.

“ЄСПЛ за понад 65 років своєї діяльності напрацював величезну кількість правових позицій щодо розуміння Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, сформулював важливі, унікальні доктрини, на яких фактично ґрунтується міжнародне право прав людини та які є основою сучасної європейської ідентичності”, – пишуть автори.

Європейський суд з прав людини формує висновки щодо широкого кола питань суспільного життя. Деякі з них виникли не так давно, наприклад питання соціальних мереж, проблеми кліматичних змін та інші. Зважаючи на це, ЄСПЛ уточнює свої правові позиції, рідше – змінює їх.

Вже опубліковано десятки тисяч рішень суду, і їхнє число зростає. Тексти рішень доступні в електронній базі HUDOC, проте розібратися в них та стежити за практикою ЄСПЛ складно.

Для спрощення доступу до такої інформації ЄСПЛ створив і постійно оновлює постатейні посібники, в яких систематизує свою практику в прив’язці до конкретної статті конвенції (наприклад, посібник стосовно статті 2 конвенції щодо права на життя). Також суд створює інші тематичні довідники (наприклад, щодо громадянства або дискримінації в доступі до освіти).

Платформа обміну знаннями дає доступ до головних аналітичних матеріалів ЄСПЛ, зокрема посібників та інших довідників. Така систематизація суттєво спрощує пошук інформації за десятки років та дозволяє отримати систематизовані знання про практику суду.

Досі ці матеріали були лише частково перекладені українською мовою.

“Наприклад, якийсь проєкт міжнародної допомоги або інститут проявив ініціативу і здійснив переклад українською мовою певного посібника понад 10 років тому. Та сучасна практика Суду полягає в регулярному оновленні таких посібників – подекуди до трьох разів на рік, але переклад цих оновлень уже ніхто не забезпечував, первинна редакція значною мірою застаріла, але її могли сприймати як актуальну”, – звертають увагу представники ЄСПЛ та Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини та український Верховний Суд втілили ідею перекладу Платформи обміну знаннями. Тепер оновлення інформації українською мовою відбуватиметься систематично.

Завдяки посиленню доступу до своєї практики та кращому її розумінню на національному рівні ЄСПЛ намагається втілити дію принципу субсидіарності, відповідно до якого він виконує допоміжну роль у забезпеченні дотримання державами-членами Ради Європи прав, гарантованих конвенцією, пишуть експерти.

Водночас основна роль належить державі, зокрема судам, які мають керуватися конвенцією та правовими позиціями ЄСПЛ.

“Це дозволяє говорити про спільну відповідальність національних та європейських інституцій у сфері захисту прав людини, про існування єдиного правового простору та формування спільної європейської правової культури”, – зазначають автори.

Усунення мовних бар’єрів сприятиме, щоб ця культура безперешкодно поширювалася в різні правові системи, а шлях до дотримання прав людини був коротшим.

Експерти звертають увагу, що від розвитку такої правової культури в Україні значною мірою залежить успіх євроінтеграційного поступу, тому доступ до платформи українською мовою може суттєво посприяти цьому.

Нагадаємо, Україна готова до відкриття першого переговорного кластера вступу до ЄС, повідомила віцепрем’єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина. Зокрема, Україна завершила процес скринінгу законодавства в межах кластера “Основи” й отримала звіт ЄС із рекомендаціями, які були імплементовані в дорожні карти у сфері верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій.

Переговори про вступ до Євросоюзу нових держав розбито на 35 розділів. 33 з них об’єднано в шість тематичних кластерів, які відкриваються почергово. Кластер 1 “Основи” відкривається першим і закривається останнім. Критерії відкриття кластера 1 зазвичай такі: дорожня карта реформ із верховенства права (розділи 23 “Судова влада та основоположні права” і 24 “Юстиція, свобода та безпека”), дорожня карта реформи державного управління. 

ZMINA раніше писала, що правозахисники Буткевич і Закревська виграли в ЄСПЛ справу проти України щодо заборони протестів у судах. Вони звернулися до суду, коли режим експрезидента Віктора Януковича використовував суди для заборони проведення в Києві акцій протесту.