Північнокорейська перебіжчиця подала позови проти Кім Чен Ина через пережиті порушення під час увʼязнення в КНДР
Північнокорейська перебіжчиця подає цивільний і кримінальний позови проти лідера КНДР Кім Чен Ина через жорстоке поводження, якого вона зазнала під час утримання в країні.
Про це повідомляє BBC.
Фото: KNS / AFPЧхве Мін Гьон вперше втекла з Північної Кореї до Китаю в 1997 році, але у 2008-му її примусово повернули. Вона розповіла, що після цього пережила сексуальне насильство та тортури.
Як зазначає правозахисна організація Database Center for North Korean Human Rights (NKDB), яка підтримує позивачку, подання справи, заплановане на п’ятницю в Сеулі, стане першим випадком, коли людина, народжена в КНДР, ініціює судовий процес проти північнокорейського режиму.
Судові інстанції Південної Кореї вже раніше ухвалювали рішення на користь потерпілих від дій Північної Кореї, однак Пхеньян ці рішення ігнорує, і вони мають переважно символічне значення.
У позовах також фігурують ще четверо представників північнокорейської влади. У NKDB повідомили, що планують звернутися зі справою Чхве до Організації Об’єднаних Націй та Міжнародного кримінального суду.
У заяві, якою ділиться організація, Чхве зазначила, що сподівається: її крок стане основою для відновлення свободи та людської гідності в Північній Кореї, щоб ніхто більше не страждав від репресій. Вона підкреслила, що як людина, яка вижила після тортур, вважає своїм обовʼязком домагатися відповідальності Кімівського режиму за злочини проти людяності.
Удруге вона втекла з КНДР у 2012 році й оселилася в Південній Кореї. Жінка зізнається, що досі переживає психологічні наслідки того досвіду та потребує медикаментозного лікування.
Міжнародні правозахисні організації протягом років фіксують грубі порушення прав людини в КНДР – від жорстокого поводження з політичними в’язнями до системної дискримінації за ознаками статі та соціального походження.
Виконавча директорка NKDB Ханна Сон зазначила в коментарі BBC Korean, що ця справа є важливою, оскільки вперше подають і цивільний, і кримінальний позови одночасно. Раніше процеси проти Північної Кореї обмежувалися лише цивільними позовами, додала вона.
У 2023 році суд у Сеулі зобов’язав Північну Корею виплатити по 50 мільйонів вон (приблизно $36 000) трьом південнокорейцям, яких утримували як військовополонених під час Корейської війни. У 2024 році ще п’ятеро етнічних корейців, які емігрували з Японії до Північної Кореї в межах репатріаційної програми 1960–80-х років, домоглися рішення про виплату компенсації в розмірі 100 мільйонів вон кожному. Вони заявили, що їх обманом заманили обіцянками про “рай на землі”, однак після прибуття до КНДР їх ув’язнили й змусили працювати.
На жоден із позовів влада КНДР не відреагувала.
Втім, за словами Сон, для потерпілих такі рішення мають велике значення: вони не лише символізують визнання їхнього досвіду, а й дають відчуття справедливості.
Нагадаємо, що торік влада Північної Кореї засудила двох підлітків до 12 років каторжних робіт за те, що вони дивилися і слухали південнокорейські фільми та музику. Показовий судовий процес над ними провели на стадіоні в присутності близько тисячі студентів.
