Після тиску правозахисників та медійників Верховна Рада відновила онлайн-трансляції засідань
Верховна Рада підтримала проєкт постанови №13719 та відновила онлайн-трансляції пленарних засідань парламенту.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.
Фото: фейсбук Ярослава ЖелезнякаЗа таке рішення проголосували 266 народних депутатів.
Згідно з постановою, прямі трансляції відкритих пленарних засідань вестимуть через парламентський телеканал “Рада”.
Окрім цього, депутати скасували мораторій на трансляції новин з парламенту протягом години з кінця засідання. Таке правило діяло від початку воєнного стану.
“Постанова чинна з моменту підписання та вводиться в дію головою ВРУ. Руслан Стефанчук зараз у відрядженні, то ж підпише після повернення”, – повідомив голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
Засідання більшості комітетів Верховної Ради закриті для громадськості з часів пандемії ковіду, а з початком повномасштабного вторгнення РФ рівень закритості лише посилився.
Експерти від громадськості не можуть потрапити до нардепів за роботою, а це впливає на якість ухвалених законів, тож суди мають “тіньовий вплив” на перебіг важливих реформ. У Раді 50–60% зареєстрованих законопроєктів отримують негативні висновки науково-експертного управління, а ще приблизно третина – від Мінфіну.
Деяким медійникам мали дозволити працювати в Раді ще торік, але цього не сталось. Спікер парламенту Руслан Стефанчук обіцяв “сформувати пул журналістів, які ставлять до себе високі репутаційні вимоги”. Він не уточнював, що це за вимоги та які журналісти під них підпадають.
Правозахисники раз за разом вимагали від парламентарів не лише відновити трансляції засідань, але й пускати журналістів до зали та кулуарів, а також удосконалити процедури акредитації, щоб доступ був рівний для всіх медіа.
Ілюстраційне зображення роботи журналістів у Верховній Раді під час повномасштабного російського вторгнення. Фото: Андрій НестеренкоКритики казали, що на третьому році повномасштабної війни заборона трансляцій з Ради “видається формою обмеження права громадян на інформацію під прикриттям гарантування національної безпеки”. Частина нардепів транслює засідання парламенту у власних соцмережах, підвищуючи цитованість у медіа.
Спікер Стефанчук ще у липні цього року пояснював заборону на трансляції міркуваннями безпеки, а додатково нарікав на журналістів.
“Я, наприклад, коли маю можливість, завжди виходжу і спілкуюся з українськими журналістами. А дехто розказує про потребу відкритості, але сам не з’являється, не відвідує”, – казав він.
Нова хвиля закликів відновити відеотрансляції сесій Ради почались після того, як нардепи у порушення регламенту голосували за законопроєкт про демонтаж незалежності НАБУ і САП. Голосуванню передувала дискредитаційна кампанія в телеграмі, а аргументи тих, хто підтримав обмеження, не підтверджують факти.
Нагадаємо, що у профільному парламентському комітеті побачили, як за рік в Україні не відбулось позитивних змін у сфері свободи слова.
Більшість українців навіть під час повномасштабної війни вважає важливим критикувати хибні рішення посадовців, а 40% торік відчули погіршення з демократією через дії влади. Попри війну та виклики, демократичні цінності стали популярнішими з-поміж громадян, ніж до 2022 року.