Після 2022 року Росія втричі розширила міжнародні контакти окупованих територій Донеччини та Луганщини – дослідження

Після початку повномасштабного вторгнення Росія суттєво розширила міжнародну взаємодію тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, використовуючи її для створення видимості міжнародної легітимності окупаційних адміністрацій.

Про це йдеться в дослідженні “Мапа міжнародної підтримки окупантів. Як Росія використовує іноземців для власної легітимізації на окупованих територіях Сходу України”, яке підготувала “Реальна газета”.

Джерело: “Реальна газета”

Дослідження охоплює період із травня 2014 року до липня 2026-го та аналізує міжнародні контакти окупованих частин Донецької й Луганської областей у трьох напрямах – політичному, економічному та культурному. Загалом автори задокументували залучення представників 60 країн і територій – 58 держав — членів ООН та двох невизнаних утворень.

Одним із головних висновків стало різке збільшення міжнародних контактів після 2022 року, попри очікування, що повномасштабна війна та посилення міжнародної ізоляції Росії мали б їх скоротити.

Якщо в період із 2014 року до лютого 2022 року взаємодію з окупованими територіями зафіксували для 18 держав, то за наступні чотири роки – уже для 59. Це на 41 країну більше, або на 227,8%, тобто зростання у 3,3 раза за вдвічі коротший проміжок часу.

Найбільше розширення відбулося в культурній сфері. Кількість держав, представники яких брали участь у виставках, культурних заходах чи молодіжних програмах, збільшилася з дев’яти до 47. В економічному напрямі кількість країн зросла з трьох до 17, а в політичному – із 17 до 45.

Автори пояснюють, що саме культурні заходи стали найпростішим способом розширити географію міжнародної присутності, адже для проведення виставок, поїздок дітей чи творчих делегацій не потрібні міждержавні угоди або офіційне визнання окупаційних адміністрацій.

Водночас дослідники наголошують, що після 2022 року змінився не лише масштаб, а й характер міжнародної взаємодії. Якщо раніше вона переважно обмежувалася візитами окремих політичних активістів, журналістів, так званих міжнародних спостерігачів або представників громадських організацій, то після початку повномасштабної війни зросла кількість економічних контактів, бізнес-зустрічей, торговельних проєктів, культурних заходів, гуманітарних ініціатив і міжнародних форумів.

При цьому дослідники звертають увагу, що значна частина інформації про такі контакти походить виключно з повідомлень російських державних або окупаційних медіа. Зокрема, в економічному напрямі заяви про експорт продукції часто не містять даних про покупців, обсяги поставок чи укладені договори.

На думку авторів, це є частиною механізму створення ілюзії широкої міжнародної підтримки окупаційних адміністрацій.

“Всі країни, які з 14-го по 22 рік взаємодіяли з угрупованнями ЛНР і ДНР, продовжили або поглибили взаємодію після 22 року. Ще важливий патерн: чим більше неформальних контактів, тим більше ризику, що ця країна буде поглиблювати взаємодію з окупаційними адміністраціями”, – наголосив засновник і головний редактор “Реальної газети” Андрій Діхтяренко.

Презентація OSINT-дослідження “Мапа міжнародної підтримки окупантів. Як Росія використовує іноземців для власної легітимізації на окупованих територіях Сходу України”, 30 липня 2026 рік. Фото: ZMINA

Дослідження також показує, що за великою кількістю країн, які фігурують у повідомленнях про міжнародні контакти, стоїть обмежений набір повторюваних механізмів. Йдеться про форуми, виставки, гуманітарні акції, програми побратимства, економічні місії, молодіжні заходи та поїздки так званих міжнародних спостерігачів, які організовують одні й ті самі російські державні структури, мережі громадських організацій, культурні центри та бізнес-посередники.

“Є готова виставка, яка може з Кабула швидко переміститися кудись в Індонезію. Вже готові стенди, люди. Вони знають як спілкуватися з блогерами, журналістами. Вони готові платити за те, щоб луганське пиво заїжджало в Китай. Тут мова не в заробітку, а в тому, щоб легітимізувати момент окупації”, – говорить Діхтяренко.

Таким чином, зазначають автори дослідження, Росія формує враження широкої міжнародної присутності на окупованих територіях, хоча більшість таких контактів ґрунтується на повторенні однакових інструментів і часто існує лише в повідомленнях зацікавленої сторони.

Раніше повідомлялося, що за 10 років населення окупованих Донецької та Луганської областей скоротилося майже на 3,6 мільйона людей. Якщо у 2001 році в Донецькій та Луганській областях проживали близько 7,37 мільйона людей, то на початок 2024 року там залишилося приблизно 3,75 мільйона.

За даними ГУР, демографічна ситуація на тимчасово окупованих територіях України продовжує погіршуватися. У розвідці наголошують, що Росія проводить цілеспрямовану політику з витіснення українського населення та заміну його громадянами РФ і мігрантами з Центральної Азії, Північного Кавказу та інших регіонів.