Перший візит нового комісара Ради Європи з прав людини буде до України
1 квітня новий комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті розпочав свій шестирічний мандат з обіцянкою поставити права людини в центр порядку денного.
Про це повідомили в пресслужбі Ради Європи.
ОʼФлаерті повідомив, що свій перший візит на посаді комісара він має намір здійснити до України.
“Я не можу уявити собі нічого нагальнішого, ніж подолання наслідків повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке спричинило жахливі людські страждання та руйнування”, – сказав ОʼФлаерті.
Він також прагне додати перспективу прав людини “до найбільших викликів, які стоять перед нашими суспільствами”.
Комісар наголосив, що в інших сферах також терміново необхідний сильніший захист прав людини. Йдеться, зокрема, про кліматичну кризу, управління штучним інтелектом, свободу вираження поглядів, міграцію і зростання мови ворожнечі, зокрема антисемітизму й антимусульманських нападів.
Значна частина порядку денного комісара також буде присвячена винесенню на передній план правозахисних дискусій щодо прав людей з маргіналізованих спільнот і постраждалих унаслідок дискримінації.
“Зокрема, роми та кочівники перебувають у нестерпній ситуації, яка потребує більшої уваги“, – пояснив комісар.
Крім того, ОʼФлаерті наголосив, що прагне зосередитися на питаннях молоді, соціально-економічних правах та правозахисниках, а також використовувати свій мандат для сприяння виконанню рішень Європейського суду з прав людини.
“Права людини впливають на кожен аспект нашого життя. У час, коли вони стикаються з численними викликами, ми повинні знову взяти на себе зобов’язання вплести їх у тканину наших суспільств. Це вимагатиме узгоджених зусиль, і я маю намір відігравати свою роль якнайкраще”, – додав він.
Нагадаємо, майже дві третини справ, що наразі перебувають на розгляді Європейського суду з прав людини, стосується трьох держав, зокрема й України.
За 2023 рік суд суттєво зменшив кількість справ, що перебувають на розгляді: з понад 74,5 тисячі справ у реєстрі лишилося майже 68,5 тисячі. Туреччина лишається безумовним антилідером за кількістю звернень до ЄСПЛ, і число скарг на неї стрімко зростає. Нині проти Туреччини подали 23 400 заяв, тобто понад 34% усіх заяв у реєстрі ЄСПЛ стосуються цієї країни. Здебільшого до уряду Туреччини позиваються в Страсбурзі через переслідування гюленістів після спроби перевороту у 2016 році.
Ще 31% справ поділили скарги, подані проти Росії та проти України.
Читайте також: Від освіти та активізму до роботи в Раді Європи: історії ромських жінок Земфіри Кондур та Віоли Попенко