Переселенці потребують системних змін у державній політиці – видання “Східний Варіант”
Онлайн-видання “Східний Варіант” закликає владу вдосконалити систему підтримки переселенців, зокрема, через посилення децентралізації, покращення координації між усіма суб’єктами допомоги та створення єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Свої висновки видання оприлюднило в аналітичному матеріалі “ВПО з Донеччини та Луганщини як жертви війни: стійкість у виживанні“ про те, якою може бути політика держави щодо переселенців, щоб потреба в глибшій координації діяльності з їхньої підтримки була знята.
У доповіді йдеться, що наразі в Україні 4,9 млн громадян офіційно зареєструвалися як внутрішньо переміщені особи. За оцінками звіту Міжнародної організації з міграції (МОМ) за квітень 2024 року, які враховують виїзди ВПО за кордон та повернення додому, фактична чисельність ВПО в Україні становить 3 548 000 осіб. До свого звичного місця проживання повернулися 4 734 000 осіб.
“Східний Варіант” указує, що з Донеччини та Луганщини з 2014 року були змушені виїхати з місць свого проживання на підконтрольну українській владі територію та стати ВПО приблизно 2 млн. Друга хвиля масового вимушеного переміщення зі Сходу України почалася з 2022 року. За даними Донецької ОВА, майже 1,5 млн мешканців Донеччини евакуйовувалися з регіону від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Водночас уже понад 230 тисяч повернулися назад.
Багато з вимушено переміщених донеччан і луганчан виїхали, зокрема, до країн Європейського Союзу та отримали тимчасовий прихисток. За даними МОМ, станом на квітень 2024 року 774 тисячі осіб з Донецької області (22% всіх ВПО) мали офіційний статус ВПО.
Луганська ОВА проінформувала, що станом на 1 червня 2024 року на обліку в інших регіонах України перебувають майже 200 тисяч ВПО, які після 24 лютого 2022 року перемістилися з території Луганської області та зареєструвалися за новим фактичним місцем проживання. Вже згадуваний звіт МОМ оцінює зареєстрованих ВПО з Луганщини в кількості 256 тисяч (7% усіх ВПО)
Сумарно наразі в Україні понад 1 млн мешканців з обох областей перебувають як офіційно зареєстровані ВПО. До цієї кількості, як зазначає онлайн-видання, можна додати ще десятки тисяч жителів Донеччини та Луганщини, які виїхали з місць постійного проживання, але не оформили статус ВПО з різних причин.
Для підвищення ефективності роботи держави, місцевої влади з ВПО, громадськістю та з фондами “Східний Варіант” сформулював рекомендації та закликає владу врахувати їх надалі:
- Сприяти децентралізації можливостей, розширенню прав муніципалітетів та об’єднаних територіальних громад (ОТГ) безпосередньо звертатися до донорів по підтримку ВПО.
- Вдосконалювати координації всіх ланок суб’єктів політики підтримки ВПО – органів влади, організацій громадянського суспільства та донорів.
- Забезпечувати постійну активну комунікацію структур влади на місцях із самими ВПО та громадськими інституціями, що працюють з ними для моніторингу потреб, корегування програм і діяльностей.
- Знайти можливості збільшення фінансових ресурсів у наданні всебічної допомоги ВПО, насамперед найвразливішим групам.
- Підтримати програми навчання, вдосконалення та підвищення компетентності в різних питаннях допомоги ВПО команд організацій громадського сектору та муніципальних службовців.
- Забезпечити роботу єдиної інформаційної бази даних ВПО та інтерактивної мапи розміщення ВПО в областях за районами та населеними пунктами. Така система має охоплювати узгоджені реальні та регулярні оновлювані дані про чисельність, міжрегіональні переміщення та соціально-економічні характеристики ВПО – рівень освіти, економічна активність, професійна структура, актуальні потреби, готовність до навчання й участі в громадських роботах.
- Створити інформаційні чат-боти в соціальних мережах (інстаграм, вайбер тощо) з питань пропозицій для ВПО, зайнятості на ринку праці, юридичних порад щодо процедур подання документів і заяв про компенсацію пошкодженого та знищеного майна, насамперед націлених на ВПО.
Нагадаємо, під час кадрових змін у Кабінеті Міністрів очільниця цього міністерства Ірина Верещук пішла у відставку, зникла посада віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (ТОТ), а виконувати обов’язки очільника міністерства тимчасово призначили заступника міністра Анатолія Стельмаха. ЗМІ озвучували плани, що після ліквідації міністерства як окремого органу його функціонал передадуть Міністерству розвитку громад та територій України.
Коаліція громадських організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройного конфлікту, та представниця Уповноваженого з прав громадян, постраждалих унаслідок збройної агресії проти України, закликали владу не ліквідовувати Мінреінтеграції, а, навпаки, розширити його повноваження.
Читайте також: Реінтеграція на паузі. Якою буде політика держави після ліквідації профільного міністерства?
Раніше правозахисники оприлюднили 11 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини в умовах широкомасштабної збройної агресії на 2024 рік.
Коаліція громадських організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройного конфлікту, закликала Верховну Раду перейти від точкових до комплексних, довгострокових і узгоджених з виконавчою владою рішень щодо забезпечення прав ВПО.
Правозахисники пояснюють, що Закон “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” був ухвалений у жовтні 2014 року. Надалі він зазнавав неодноразових змін і доповнень.
Із 24 лютого 2022 року в парламенті було зареєстровано щонайменше дев’ять законопроєктів про внесення змін до цього закону. Частина з них не узгоджується зі вже впровадженою державною політикою щодо внутрішнього переміщення, не має фінансового обґрунтування і може спричинити штучне збільшення кількості ВПО та загострення складних життєвих обставин вразливих груп населення.
Інші ж, як оцінює коаліція, передбачають точкові зміни як відповідь на нагальні проблеми, зокрема й у наданні допомоги на проживання. Такі напрацювання важливі, проте вони не містять комплексної відповіді на виклики, які постали після початку широкомасштабного вторгнення РФ та вплинули на державну політику щодо внутрішнього переміщення. Тому важливими є реєстрація та розгляд нової редакції Закону “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, пояснили правозахисники.
