Окупанти тримають за ґратами в Росії та Криму 15 незалежних журналістів
В окупованому Криму минулого року зафіксували 98 атак, погроз стосовно журналістів, блогерів; за ґратами на півострові та на території Росії перебувають 15 незалежних журналістів.
Про це заявила голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик під час круглого столу “Свобода слова в Україні: поточний стан і виклики”, організованого Інститутом масової інформації за підтримки Мінкульту до Всесвітнього дня свободи преси.
Вона нагадала, що ZMINA всі дев’ять років окупації здійснює моніторинг ситуації зі свободою слова в окупованому Криму.
“Хоча, звичайно, це не можна назвати “свободою слова”, бо Росія знищила всі можливості для роботи незалежних журналістів на півострові. Тим не менш є небайдужі громадяни, які беруть на себе роль громадянських журналістів, намагаються розповідати, що там відбувається, і зазнають переслідувань”, – сказала вона.
Головним джерелом загроз у Криму залишаються представники так званої влади окупантів, а найпоширенішими методами впливу на журналістів і блогерів є затримання, арешти, штрафи за звинуваченнями в адміністративних правопорушеннях та кримінальне переслідування, уточнила експертка.
Вона наголосила на тому, що початок повномасштабного вторгнення РФ в Україну супроводжувався погіршенням ситуації в Криму. Так, окупанти поширили на півострів власне законодавство, до якого внесли низку нових обмежень щодо свободи слова і вираження думок. Зокрема, це запровадження адміністративної та кримінальної відповідальності за “фейки” про російську армію, заклики до миру і схвалення санкції проти російської економіки та громадян країни агресора.
Минулого року Центр прав людини ZMINA зафіксував вісім фізичних атак на журналістів у Криму. Зокрема, два випадки викрадення та катування журналістів, три напади під час затримань з непропорційним застосуванням сили з боку поліції, один факт застосування каральної психіатрії.
Також зафіксовано 13 випадків перешкоджання журналістській діяльності в окупованому Криму. Здебільшого це дії судових приставів, які не допускали журналістів на політично мотивовані судові процеси, і суддів, які відхиляли клопотання про фото-, відеознімання й присутність медіа на судових засіданнях.
Це стосується справ щодо переслідування політичних в’язнів, наприклад кореспондента проєкту “Крим. Реалії” Радіо Свобода Владислава Єсипенка, кримськотатарського адвоката Айдера Азаматова, журналістки Ірини Данилович.
За словами Печончик, основним способом перешкоджання журналістській діяльності минулого року було використання юридичних механізмів, зокрема в межах відкритих адміністративних проваджень і кримінальних справ.
“Більшість із них мали комплексний і системний характер, які вибудовувалися в такому ланцюжку: затримання – відкриття адміністративної або кримінальної справи – судовий процес – адмінарешт або арешт за кримінальною справою – штраф – ув’язнення”, – сказала вона.
Здебільшого ці справи стосувалися критичних висловлювань щодо дій російських військ в Україні. Наприклад, переслідування Азіза Азізова, громадянського журналіста об’єднання “Кримська солідарність”, або онлайн-активіста, блогера Заіра Смедляєва, якого оштрафували на 40 тисяч рублів і дали дві доби адмінарешту за “дискредитацію” армії РФ – порівняння її дій з геноцидом.
Станом на сьогодні в політично мотивованих кримінальних справах за ґратами на території окупованого Криму або на території РФ залишаються 15 професійних або громадянських журналістів. Троє з них ув’язнені минулого року: Вілен Темерьянов, Ернес Аметов та Ірина Данилович.
Тетяна Печончик нагадала, що в окупованому Криму серйозною залишається ситуація з ненаданням медичної допомоги українським політичним в’язням, зокрема журналістам. У лютому 2023-го двоє кримських політв’язнів померли в місцях позбавлення волі через ненадання їм меддопомоги.
Вона закликала продовжувати тиск на Росію, щоб усі 15 ув’язнених кримських журналістів були звільнені.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що майже щодня в СІЗО окупованого Сімферополя з’являються нові люди, яких заарештовують за підозрою в шпигунстві, підготовці терактів та за віру.