Парламент просять ухвалити адмінпроцедуру про акти цивільного стану в окупації, щоб РАЦСи не були перевантажені після деокупації

Коаліція громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок війни закликала парламент запровадити позасудову процедуру визнання актів цивільного стану (народження, смерть, шлюб і розірвання шлюбу), що відбулися на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України. Це важливо зробити якнайшвидше, щоб РАЦСи могли підготуватися та уникнути перевантаження. 

Про це в Укрінформі заявила директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова під час презентації Дорожньої карти законопроєктів, що стосуються захисту прав постраждалих від збройної агресії проти України, для десятої сесії Верховної Ради ІХ скликання.  

Правозахисні організації закликали Верховну Раду ухвалити низку зареєстрованих законодавчих ініціатив, що сприятимуть реінтеграції жителів ТОТ. До цього переліку входить, зокрема, проєкт закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей державної реєстрації актів цивільного стану, що відбулися на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та за межами України” (реєстраційний номер 9069). 

За словами правозахисниці Альони Луньової, чинна судова процедура визнання фактів народження, смерті або укладання шлюбу занадто складна, коштовна, а з початку великої війни шлях громадян України з ТОТ до українських державних органів ще більше ускладнився.

Правозахисниця наголосила, що цей законопроєкт про адміністративну процедуру актів цивільних станів в окупації необхідно вже ухвалювати з тим, щоб співробітники РАЦСів могли пройти відповідне навчання та розробляти відповідні інструкції.

Після деокупації часу в нас не буде і нам одразу потрібно буде вирішувати, що робити із сотнями тисяч таких "документів", які держава не визнає. Разом з тим у наших громадян на момент звільнення ТОТ не буде інших документів, які підтверджують факт народження їхньої дитини, смерті чи шлюбу.

Альона Луньова

Напередодні ZMINA детально розповіла, чому правозахисники просять Верховну Раду ухвалити законопроєкт №9069. 

Як відомо, раніше Коаліція громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок війни, представила для української влади дорожню карту на 2023 рік з 10 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини. Документ містить кроки, що мають на меті сприяти притягненню до відповідальності міжнародних злочинців за воєнні злочини, геноцид та злочин проти людяності, скоєні в Україні.