Парламент підтримав зміни до законодавства про захист примусово переміщених Росією українських дітей

Парламент підтримав в першому читанні проєкт закону №9495 “Про внесення змін до Закону України “Про охорону дитинства” щодо захисту прав депортованих, примусово переміщених дітей.

Про це йдеться у картці законопроєкту №9495.

Як повідомив народний депутат Олексій Гончаренко, документ отримав 248 голосів. 

Автори законопроєкту нагадали, що Конвенція ООН про права дитини, ратифікована майже всіма країнами світу, передбачає, що держави-учасниці зобов’язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім’я та сімейні зв’язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.

Згідно із пояснювальною запискою до документа, мета законопроєкту – запровадження правового визначення депортованих, примусово переміщених дітей, правові підстави прийняття порядку повернення таких дітей на територію України, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, їх реінтеграція та адаптація.

“Якщо дитина протизаконно позбавляється частини або всіх елементів своєї індивідуальності, держави-учасниці забезпечують їй необхідну допомогу і захист для найшвидшого відновлення її індивідуальності. З правом дитини на ідентичність тісно пов’язане право дитини на сім’ю, яке широко охоплює право не розлучатися з батьками (ст.  9 Конвенції ООН про права дитини), право на возз’єднання сім’ї (ст. 10 Конвенції) та право на сімейне оточення, включаючи усиновлення (ст. 20 та 21 Конвенції)”, – пояснюється у пояснювальній записці.

Народні депутати вказують, що інформація про кількість українських дітей, які зазнали примусового переміщення та/або депортації, є невстановленою і значно різниться в різних джерелах – як російських, так і українських.

Документ вносить зміни до Закону “Про охорону дитинства”, якими пропонується:

• передбачити визначення депортованої, примусово переміщеної дитини;
• передбачити, що порядок повернення на територію України, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, реінтеграція та адаптація депортованих, примусово переміщених дітей визначається Кабміном.

За даними Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, станом на 20 листопада 19 546 дітей вважаються депортованими або примусово переміщеними, 1 934 – вважаються зниклими. Омбудсмен нагадав про процес мілітаризації українських дітей в окупації, де всі хлопці та дівчата зобов’язані стати членами російських мілітарних організацій. 

Факт масштабного переміщення українських дітей Російська Федерація, яка розпочала неспровоковану війну проти українського народу, не заперечує. Найпоширеніші причини організованого переміщення таких дітей, країна-агресор  називає “евакуацією з міркувань безпеки”, “передачею з метою усиновлення” або “передачею під опіку та тимчасове перебування” у так званих таборах відпочинку в Росії та Білорусі.

Утім, перебуваючи на тимчасово окупованих територіях або на території Росії, українські діти влаштовуються в інтернатні заклади або в російські сім’ї. Незалежно від форми влаштування, українські діти опиняються в повністю російському середовищі, включаючи мову, звичаї та релігію, піддаються проросійській інформаційній кампанії, яка часто зводиться до цілеспрямованого перевиховання, а також залучаються до військової освіти.

Держава-агресор не робить жодних кроків для активного сприяння поверненню українських дітей. Навпаки, вона створює різноманітні перешкоди для сімей, які прагнуть повернути своїх дітей.

Раніше ZMINA повідомляла, що міжнародна експертна група Bring Kids Back UA розробила Білу книгу “Захист дітей від примусового переміщення та депортації”, яка допоможе Україні втілити стратегію з повернення депортованих дітей додому. 

Раніше керівниця делегації Естонії в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Кадрі Талі закликала асамблею скласти конкретний план дій щодо порятунку вивезених з України до Росії дітей, повідомляє видання err.ee. Вона звернула увагу, що за деякими оцінками, понад 700 тисяч українських дітей для “порятунку” було перевезено до Росії. 

20 листопада 2024 року парламент ухвалив Закон “Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України”. Влада планує створити реєстр постраждалих осіб, щоб облікувати та консолідувати інформацію, що, зокрема, може слугувати доказовою базою для подальшого звернення громадян і держави Україна до Міжнародного компенсаційного механізму та міжнародних судових органів для відшкодування завданих збитків коштом репарацій чи інших стягнень з держави-агресора.

Цей законопроєкт також увійшов у дорожню карту законопроєктів для захисту постраждалих від війни до чергової сесії Верховної Ради України, яка розпочала свою роботу 3 вересня 2024 року. У цій карті наведено законопроєкти, які депутатам варто ухвалити вже зараз, щоб захистити постраждалих від війни українців, або такі, які не варто ухвалювати без доопрацювання або взагалі не варто ухвалювати, щоб не нашкодити людям ще більше.