Паліативним пацієнтам спростили доступ до знеболення

Тепер сімейний лікар має право самостійно вирішувати питання знеболення для таких пацієнтів, зокрема опіатами.

Як повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини, Міністерство охорони здоров’я затвердило наказ №494 “Про деякі питання придбання, перевезення, зберігання, відпуску, використання та знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у закладах охорони здоров’я”, який спрощує надання якісної паліативної допомоги пацієнтам на кінцевій стадії невиліковної хвороби.

Відповідно до затвердженого наказу, сімейний лікар отримав право самостійно вирішувати питання знеболення для таких пацієнтів, зокрема опіатами. Пацієнт може отримати знеболюючі препарати на період до 10-15 діб. Цим наказом також спрощена система використання рецептурних бланків.

Наказ №494 привів профільні накази МОЗ у відповідність до постанови Кабінета Міністрів України № 333 про обіг контрольованих препаратів, ухваленої 13 травня 2013 року, і подолав правову колізію, яка існувала протягом 2 років з моменту ухвалення постанови. Подолання колізії захищає самого лікаря, застосовує єдину систему призначення препаратів та забезпечує право пацієнта не терпіти біль.

“Прийняття цього наказу  – це знакова подія, воно стало результатом дворічної співпраці держслужбовців та прогресивної громадськості“, – каже Олег Дзісяк, голова Державної служби з контролю за наркотиками.

До ухвалення наказу знеболюючі препарати призначалися виключно комісійним рішенням. Це означало, що людина з невиліковним захворюванням мала їхати до онколога за препаратом, зазвичай до обласного центру. Зараз доступ пацієнта до знеболення став простішим.

Також іншим наказом МОЗ №360 відмінена територіальна підзвітність бланків суворої звітності. Пацієнт, отримавши рецепт в будь-якій області України, може піти до будь-якої аптеки в країні. Наприклад, у Кіровоградській області лише одна аптека, яка може продавати такі препарати. Деякі пацієнти Кіровоградської області живуть ближче до Полтавської, де мережа таких аптек розвинена, ніж до свого обласного центру. Раніше вони не могли отримувати знеболюючі препарати в іншій області.

Передбачено два шляхи отримання препаратів. Перший – це пільговий рецептурний бланк, за яким витрати на препарати аптекам відшкодовуються з місцевих бюджетів. Другий – це придбання препарату самостійно, повним коштом.

“За даними 2010 року, потреба у знеболенні в Україні була задовільнена лише на 10%, – каже Ксенія Шаповал, менеджер напрямку наркополітики програмної ініціативи “Громадське Здоров’я” Міжнародного Фонду “Відродження”. – Затвердження цього наказу є великою перемогою для пацієнтів та медперсоналу. Система обігу підконтрольних препаратів стала однією з найдемократичніших на пострадянському просторі“.

Знеболення потребують не тільки онкологічні, а й деякі неонкологічні пацієнти з хронічним больовим синдромом.  До сьогоднішнього дня лікарі користувались старими протоколами і методиками, які передбачають знеболення тільки зранку і ввечері. Міжнародними нормами встановлено знеболення кожні 4 години.

Ризики зловживання

Спрощення системи ставить питання запобігання незаконному обігу наркотичних препаратів. За виписування таких препаратів передбачена кримінальна відповідальність для лікаря. Рецептурні бланки є документами суворої звітності, вони перевіряються за номерами. Це повноваження Міністерства внутрішніх справ. Пацієнт та його родичі також інформуються про кримінальну відповідальність. Окрім того існує механізм повернення залишків препаратів після смерті пацієнта.

“Кількість таких кримінальних справ серед справ, які стосуються незаконного обігу наркотиків, близько 1%, – каже Ксенія Шаповал. – Я не можу сказати, що це є гострим питанням в Україні”.

Взагалі ситуація з паліативною допомогою в Україні напружена, вважають експерти. Паліативних відділень в медичних закладах та хоспісів дуже мало – 1500 ліжок при потребі 3500 (за даними ВООЗ). Мобільних бригад паліативної допомоги в Україні існує лише шість. Такі бригади дуже потрібні, щоб забезпечити гуманний підхід для тих, хто хоче помирати вдома, а не в лікарні. Закупівля знеболюючих для важких пацієнтів належить до повноважень місцевих бюджетів, де недофінансування є дуже поширеною проблемою. Препаратів в Україні менше, ніж потрібно. Але зміни, передбачені постановою Кабміну №333, дають шанс вирівняти ситуацію.