Організація “Цивільні в полоні” просить Офіс президента обміняти Богуслаєва та російських священників на цивільних заручників
Громадська організація “Цивільні в полоні” 12 травня звернулася до керівника Офісу президента Андрія Єрмака з проханням обміняти підозрюваного в держзраді експрезидента компанії “Мотор Січ” В’ячеслав Богуслаєва та московських священників на цивільних заручників, більшість із яких перебувають у російському полоні понад 14 місяців.
Про це виданню ZMINA повідомила керівниця ГО “Цивільні в полоні” Карина Дячук та передала копію звернення.
Фото: ГО “Цивільні в полоні”“У зв’язку з тим, що колишній президент компанії “Мотор Січ” В’ячеслав Богуслаєв висловив бажання, щоб його додали до переліку осіб, яких планується обміняти на українських полонених, звертаємося до вас із проханням внести до списків на обмін та посприяти в поверненні на батьківщину українських цивільних, які перебувають у російському полоні понад 14 місяців“, – йдеться у зверненні.
Карина Дячук повідомила, що їхнє звернення вже прийняла канцелярія Офісу президента.
Вона наголошує, що цивільні заручники, які утримуються в російських в’язницях, – це люди різного віку, статті та віросповідання, більшість із яких мають якісь проблеми зі здоров’ям. До цього переліку додаються хвороби, спричинені жахливими умовами утримання у в’язниці, катуваннями та недоїданням.
“Що довше ці люди перебувають у неволі, то слабшими та покаліченішими вони стають. Є небезпека того, що не всі вони зможуть повернутися живими. Тому, щоб не чекати закінчення війни та підтримки країн-покровительок, їх можна обміняти на московських попів та колаборантів, які не проти того, щоб їх внесли до списків на обмін. Це єдиний шлях, як їх можна швидко повернути“, – говорить Карина Дячук, організація якої об’єднала родини цивільних заручників з метою сприяння їхньому поверненню додому.
Активістка додає, що серед цивільних заручників є не лише українці, а й громадяни інших країн. А також люди, які мають психічні розлади або отримали вогнепальні поранення. Їм усім необхідна кваліфікована медична допомога.
За словами Дячук, країна-агресор не опікується станом здоров’я цивільних заручників. Сім’ї полонених не можуть домогтися того, щоб до їхніх рідних пустили лікарів чи представників гуманітарних установ. Не кажучи вже про те, що багато родин навіть не знають, чи досі живі їхні близькі.
Інша учасниця об’єднання Оксана розповіла, що її чоловіка, утримуваного в кремлівських катівнях, постійно б’ють та змушують співати гімн Росії:
“Під час того, як вартові обходять камери, вони змушують мого чоловіка кричати “Слава Росії!”. Окупанти постійно знущаються з українських цивільних, роздягають їх догола та погрожують відрізати їм геніталії”.
Оксана звертається до української влади із закликом допомогти визволити їхніх близьких:
“Росіяни їх звинувачують у таких злочинах, як “шпигунство” та “тероризм”. Але вони нічого подібного не вчиняли. Їм загрожує до 20 років ув’язнення. Це все відбулось і з моїм чоловіком. Я дуже прошу допомогти повернути наших хлопців додому”.
До цих закликів долучається Тетяна, чоловіка якої росіяни затримали під час спроби виїхати з окупованого Херсона. Вона втратила єдиного годувальника, а двоє маленьких дітей залишилися без батька:
“21 квітня 2022 мій чоловік Петро не пройшов “фільтрацію” на блокпосту в Армянську. Зараз він перебуває в СІЗО №2 в Сімферополі. Проти нього відкрили кримінальне провадження за статтею 276 “шпигунство”. Людина, яку окупанти звільнили, розповіла мені, що його били ногами та застосовували до нього електрошокер. Через що він у дуже поганому стані”.
Дружина в повному розпачі й навіть не може собі уявити, як їй далі жити без чоловіка. Вона просить повернути батька її дітей додому.
Юлія Хрипун та Карина Дяченко. Фото з архіву “Цівільні в полоні”Сніжана – ще одна жінка, яка вирішила долучитися до цієї акції. Її сина Миколу, який розвозив по Новій Каховці гуманітарну допомогу (хліб, овочі та ліки), росіяни теж викрали:
“Через місяць після окупації міста до нього додому приїхали ефесбешники й забрали його із собою “поспілкуватися”. Знаю, що його місяць тримали в підвалі поліцейського відділку. Там його нещадно катували до втрати свідомості та поперебивали ноги. Добре, що з ними в підвалі був лікар, який їм допомагав“.
Сніжана також розповіла, що через пів року після викрадення Миколи в його батька знайшли в мозку пухлину. Тому тато дуже сильно переймається за долю сина і боїться, що може його не дочекатися.
Іншою учасницею акції є Вікторія. Її сина росіяни викрали з Куп’янського району Харківщини ще у квітні минулого року. Перш ніж його забрати, окупанти провели в його квартирі обшук та вилучили документи, гаманець, ключі від помешкання та ноутбук:
“Ввечері до мене дійшли чутки, що в Куп’янському районі їздили й забирали людей. Потім мені розповіли, що, коли мій син вийшов з під’їзду, на нього налетіли російські військові. Весь цей час вони чекали на нього в машині, яка стояла за магазином. Після цього вони завели його до квартири й уже звідти кудись повезли“.
Пізніше Вікторія з’ясувала, що її сина спочатку утримували в ФСБ, а потім перевезли до Бєлгорода. Поки його тримали в Куп’янському районі, їй казали, що його відпустили. Вони навіть підкинули речі до його квартири, щоб показати, нібито він на волі.
“В ФСБ мені сказали, що вони зібрали 12 чоловіків та вивезли їх до Бєлгорода “на перевиховання”. Що мій син нібито шпигун і в нього є зв’язок із забороненими організаціями. Після цього він зник безвісти. Я досі не знаю, де він і що з ним”, – розповідає Вікторія.
Вона звертається з проханням до української влади допомогти повернути викрадених росіянами цивільних. На її думку, вони всі герої, які боролися за Україну без зброї:
“Хтось це робив, вивозячи людей з окупованих територій. Хтось ходив на проукраїнські мітинги та закликав росіян повертатися додому. Хтось розвозив гуманітарну допомогу тим, хто найбільше цього потребував. Я розумію, що це важко зробити, але їх потрібно повернути. Якщо хтось з них хоче, як Богуслаєв, поїхати до Росії, то хай їх обміняють на цивільних“.
Нагадаємо, в Офісі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини розглядають декілька сценаріїв повернення цивільних заручників. Перший варіант передбачає передання Росії її громадян, засуджених в Україні. Натомість російська сторона віддає українців, які були викрадені на окупованих територіях або засуджені в РФ. Другий варіант – це залучення для повернення цивільних третьої сторони. Наразі розглядаються дві країни, які можуть посприяти цьому процесу, – Туреччина та Ватикан.
Ввечері 10 травня в ЗМІ з’явився документ, у якому колишній президент “Мотор Січі” В’ячеслав Богуслаєв попросив внести його до списку осіб, які можуть бути відправлені на обмін до Росії. Цей лист був надісланий на ім’я керівника Офісу президента Андрія Єрмака.
11 травня під час телемарафону секретар РНБО Олексій Данілов сказав, що не відкидає внесення до списків на обмін колишнього президента “Мотор Січі” В’ячеслава Богуслаєва, підозрюваного в держзраді.
Водночас 13 травня радник голови Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що Богуслаєв може бути обміняний на тисячу українських полонених військових, але перед тим варто зафіксувати його юридичний статус зрадника у вироку суду.
Центр прав людини ZMINA разом з українськими та міжнародними партнерами документує насильницькі зникнення, затримання та викрадення цивільних осіб на тимчасово окупованих територіях. Якщо ваші рідні зникли або ви маєте побоювання, що їх могли викрасти, – напишіть, будь ласка, на нашу електронну адресу ys@zmina.ua. Наш представник зв’яжеться з вами.
Отримана інформація за згодою заявника буде використана для звернень до національних та міжнародних слідчих органів, а також міжнародних організацій для внесення ними інформації до періодичних звітів, зокрема до Комітету ООН проти тортур, Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідувань подій в Україні, Моніторингової Місії ООН з прав людини в Україні, Міжнародного кримінального суду, тощо для документування та подальшого розслідування скоєних воєнних злочинів в Україні та притягнення винних до відповідальності.
