Одну з вбитих росіянами жінок у Бучі упізнала по манікюру майстерка
Одну з вбитих російськими окупантами у Бучі містянок упізнала завдяки фотографії руки з манікюром її майстерка Анастасія Субачева. Ім’я загиблої – Ірина Фількіна.
Про це Субачева написала у фейсбуку.
Фото: Zohra Bensemra/Reuters2 квітня, коли медіа почали публікувати перші фотодокази вбивств цивільних з Київщини, на одній зі світлин зафіксували жіночу руку з яскраво червоним манікюром. Фото стало одним із символів трагедії.
Субачева каже, що коли вперше побачила знімок, то одразу відчула біль, однак довго не могла зрозуміти, чому.
“Жінка на цьому фото, яке облетіло Україну, світ, кожну соціальну мережу – це моя клієнтка Ірина… яка ходила до мене на уроки макіяжу для себе. Останній урок був 23 лютого”, – пригадала Анастасія.
Жінка каже, що Ірина мала багато планів та казала їй, що “нарешті зрозуміла найголовніше – треба любити себе і жити для себе”:
“Вона казала: “Нарешті я буду жити, як я хочу! Тож і ти живи зараз, як хочеться душі, не для чоловіка, а для себе!”. Я навік запам’ятаю її слова та поради, навік запам’ятаю, що треба цінувати життя і радіти кожній миті – бо життя одне. Вона у моїй душі назавжди”.
Фото: фейсбук-сторінка Анастасії СубачевоїОдна з доньок загиблої Ольга розповіла, що втратила зв’язок з мамою на початку березня: востаннє вона говорила з нею, коли та їхала з роботи велосипедом додому, аби взяти речі. 1 квітня, на 53-й день народження матері, Ольга отримала відео, на якому зафільмували тіло Ірини, яке лежить на дорозі.
“Сьогодні рівно місяць з того дня, як мама більше не напише мені: як справи у маминої мишки? І побачивши, що я довго не відповідаю на смс, вона б відразу почала дзвонити та питати, чи ніхто мене не образив? Маааа, хто мене може образити, всі ж тебе знають, відповідала я їй… Для сторонніх та тих, хто дивиться новини, ця інформація звучить трохи по-іншому. Хтось взагалі сумнівається, що там не актор. А для мене це жива картинка, котра знову і знову постає в мене в голові. Війна прийшла не тільки в мою країну. Вона прийшла у мій дім і забрала, ні точніше вкрала… мій всесвіт”, – говорить вона.
За словами Ольги, рідні досі не можуть забрати тіло матері, адже не вдається з’ясувати, де саме воно знаходиться.
“Вас там так багато і вас всіх разом кудись забрали. Вони кажуть куди, але не кажуть чи ти в них є. Вони не знають, бо на жаль вас там так багато. Їм треба знати від чого ти померла. Європі треба довести, що у нас відбувається, бо їм фото мало, їм слів мало. Треба, щоб було на папері. На папері вони напишуть, що тебе дійсно вбили, й це геноцид. І його навіть колись надрукують в історію. Але я гадаю, може, якби в книжках з історії писали не “сухі” факти з цифрами, а змогли передати хоч 1% того, що відчувають зараз люди, то більше б ніхто не захотів цих кричущих “можем повторить”, – говорить Ольга.
Доньки загиблої розповіли ТСН, що заснували благодійний фонд, аби допомагати іншим, хто так як і вони, втратив рідних під час російських звірств в Україні.
Нагадаємо, що зі звільненої від окупантів Київщини на експертизу вивезли понад 400 тіл цивільних. Однак досі встановити точну кількість вбитих росіянами людей не вдається. За словами мера Бучі Анатолія Федорука, 90% загиблих, про яких відомо зараз, отримали кульові поранення.
Росія офіційно називає фото- та відеодокази звірств власної армії на Київщині фейками та бреше, що під час російської окупації в регіоні не постраждав жоден цивільний.
