“Очі, що чекають”: у Києві відкрилася виставка на підтримку родин безвісти зниклих

В Українському домі в Києві презентували фотовиставку “Очі, що чекають“, яка розповідає про родини зниклих безвісти. Подія стала частиною заходу “Тихі голоси. Коли відсутність кричить“, присвяченого Міжнародному дню зниклих безвісти. Її організатори – ГО “Жінки роду”, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та Міжнародний комітет Червоного Хреста.

Про це виданню ZMINA розповіла співзасновниця ГО “Жінки ТРО” Марина Богуш.

Марина Богуш. Фото: фейсбук Марини Богуш

В експозиції представлено 30 історій і світлин, які розповідають про акції та заходи, організовані родинами безвісти зниклих та військовополонених протягом року.

“На цих світлинах – очі, що шукають, але водночас очі, які випромінюють віру та неймовірну стійкість. Це не просто фотографії – це історії жінок, які перетворюють біль на силу“, – зазначає Богуш.

За словами Марини, такий захід на підтримку родин зниклих безвісти та військовополонених проходить щороку.

“Цей захід проводиться на підтримку родин військових з різних родів військ, чиї близькі зникли або загинули. На ньому присутні багато представників держструктур, які дотичні до обмінів та репатріації тіл”, – додає вона.

Для розв’язання нагальних питань щодо пошуку зниклих безвісти представниці “Жінки ТРО” постійно взаємодіють з робочими групами Координаційного штабу, українського омбудсмана та Офісу президента.

“Ірина Верещук веде чат із громадськістю та структурами, в якому беруть участь багато експертів, зокрема лікарі. Якщо в нас виникає якесь питання, ми можемо відкрито їй про це сказати. Звісно, деякі питання розв’язують поступово, а не відразу”, – пояснює вона.

 До об’єднання входить близько 800 родин безвісти зниклих із 25 бригад територіальної оборони всієї України. Також до спільноти долучені сім’ї ЗСУ та члени родин ССО. Окрім родичів зниклих безвісти, до організації приєдналися сім’ї, чиї рідні перебувають у полоні або загинули.

“Брат мого чоловіка Віталій, який зник, служив у 112 бригаді ТРО, тому, звісно, моє завдання було налагодити взаємодію між родинами та командуванням тероборони. І ми з цим впоралися”, – вважає Богуш.  

На її думку, Міжнародний комітет Червоного хреста виконує важливу роботу, яку не всі помічають.

“Їх дуже часто звинувачують у тому, що їхні представники не відвідують полонених у РФ. У мене є питання до російського МКЧХ, але я вдячна українцям, які працюють тут у Червоному Хресті й усіляко нам допомагають”, – додає активістка.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що в межах обміну тілами з РФ до України повернули понад 10 тисяч тіл загиблих українців. Це становить більш ніж 65% загальної кількості повернутих людських останків за весь період повномасштабної війни.

Офіційно в базі зниклих безвісти за особливих обставин – понад 70 тисяч людей.

Станом на червень 2025 року зафіксовано щонайменше 572 випадки політично вмотивованого переслідування цивільних на ТОТ, у 183 з яких особи потерпілих ще встановлюються. 

Фото: ГО “Жінки ТРО”