НСЖУ: за пів року російські атаки спричинили 80 підтверджених випадків фізичного впливу на українські медіа

Національна спілка журналістів України оприлюднила підсумки безпекового моніторингу за перші шість місяців 2026 року. За цей період організація підтвердила 80 випадків, коли російська агресія безпосередньо вплинула на журналістів, редакції та медійну інфраструктуру.

Про це повідомляє НСЖУ. 

Фото: НСЖУ

Одним із ключових висновків дослідження стало те, що масове застосування безпілотників суттєво змінило ризики для роботи представників медіа.

Окремо НСЖУ веде облік втрат серед журналістської спільноти. За даними організації, у першому півріччі 2026 року загинули десятеро журналістів і працівників медіа, які служили в лавах Сил оборони України. Також підтверджено загибель ще двох медійників, які полягли у 2023–2024 роках. Крім того, щонайменше 28 українських журналістів і надалі незаконно утримуються в російському полоні.

Моніторинг охоплює лише підтверджені випадки фізичних наслідків російських атак для цивільних журналістів і медіа. До нього входять поранення журналістів, руйнування чи пошкодження редакцій, житла та майна працівників медіа, а також інші наслідки ракетних, артилерійських і дронових ударів. Водночас випадки інформаційного тиску, кібератак чи онлайн-погроз до цього дослідження не включаються.

Дані збирають на основі відкритих джерел, звернень журналістів і редакцій, інформації мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ та відомостей, отриманих від державних органів. У статистиці враховують кожен окремий підтверджений випадок впливу на журналіста, редакцію чи медійний об’єкт, тому одна російська атака може бути зафіксована як кілька окремих інцидентів.

Із 80 задокументованих випадків 35 стосувалися пошкодження житла або майна журналістів, 28 — руйнування чи пошкодження редакцій і медійної інфраструктури, з яких дві редакції були повністю знищені. Ще 14 разів журналісти опинялися під обстрілами під час виконання професійних обов’язків, а троє цивільних представників медіа дістали поранення.

Найбільше таких випадків НСЖУ зафіксувала у травні. Це пов’язано з масованою комбінованою атакою Росії на Київ у ніч на 24 травня, коли пошкоджень зазнали редакції українських та міжнародних медіа, зокрема УНІАН, “Ґрати”, “Реальна газета”, студії ARD і Deutsche Welle, а також офіс Київської регіональної організації НСЖУ.

У звіті зазначено, що використання FPV-дронів, зокрема тих, які працюють через оптоволоконний зв’язок, значно розширило територію підвищеної небезпеки для журналістів. Якщо раніше найбільші ризики були безпосередньо поблизу лінії фронту, то тепер небезпека поширюється й на віддалені райони.

У НСЖУ також звертають увагу, що традиційне маркування PRESS дедалі частіше не гарантує безпеки журналістам. За даними моніторингу, упродовж перших шести місяців року зафіксовано щонайменше чотири випадки, коли російські оператори дронів атакували журналістів, які працювали у спеціально маркованому захисному спорядженні.

Серед цивільних журналістів у першому півріччі загиблих не зафіксовано. Поранення отримали Ігор Левенок (“Інтер”), Оксана Рудик (“Суспільне Івано-Франківськ”) та Ольга Каліновська (5 канал), яка вдруге від початку повномасштабної війни зазнала контузії через атаку російського FPV-дрона.

За інформацією НСЖУ, від початку повномасштабного вторгнення Росії загинули щонайменше 152 представники української медіаспільноти. З них 21 журналіст загинув під час виконання професійних обов’язків, 10 стали цивільними жертвами російських атак, а 121 працівник медіа поліг, захищаючи Україну у складі Сил оборони.

Також у спілці повідомили, що в російських місцях несвободи незаконно утримуються щонайменше 28 українських журналістів. Упродовж першого півріччя 2026 року жодного з них не вдалося звільнити.

Результати моніторингу НСЖУ передає міжнародним журналістським і правозахисним організаціям, які документують злочини Росії проти медіа. Спілка також закликає міжнародних партнерів посилити підтримку програм безпеки для журналістів, сприяти звільненню незаконно ув’язнених українських медійників та посилити тиск на Росію для притягнення винних до відповідальності.

Нагадаємо, у травні 2026 року Національна спілка журналістів України зафіксувала 22 підтверджені випадки, коли внаслідок російських обстрілів постраждали журналісти, редакції або медійна інфраструктура. Це найвищий місячний показник від початку року та майже втричі більший, ніж у квітні, коли таких випадків було вісім.