Новий навчальний рік: МОН пояснило особливості організаційного процесу

Відповідно до постанови Кабміну, навчання в школах традиційно розпочнеться 1 вересня. Освітній процес у школах триватиме до 30 червня 2023 року. Заклади фахової передвищої та вищої освіти самостійно визначають дати початку та завершення навчального року. 

Міністерство освіти і науки України підготувало інформацію щодо особливостей організації нового 2022/2023 навчального року та рекомендації щодо підготовки до нього.

Про це йдеться на сторінці МОН.

Фото: Вечірній Київ

Першочергово МОН радить призначити комісії з обстеження закладів освіти на предмет готовності до організації навчання та гарантування безпеки учасників освітнього процесу. До складу таких комісій мають входити представники регіональних підрозділів Державної служби з надзвичайних ситуацій і Національної поліції.

Наступний крок – визначення форми організації освітнього процесу. Цей пункт залежить від безпекової ситуації в кожному окремому населеному пункті.

“Структура та тривалість навчального тижня, дня, занять і відпочинку, а також форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною або вченою радою закладу освіти в межах часу, передбаченого освітньою програмою. Це робиться відповідно до обсягу навчального навантаження та з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, особливостей регіону тощо”, – зазначає МОН.

Освітній процес в очному режимі може запроваджуватися тільки в приміщеннях або будівлях закладу освіти, з яких школярі чи студенти зможуть оперативно переміститися до укриттів у разі повітряної тривоги чи інших загроз.

Якщо укриття не можуть вмістити всіх учнів, то освітній процес може бути організований за допомогою розподілу навчального часу в межах годин чи змін упродовж дня, тижня, місяця або семестру.

Для підготовки роботи закладів освіти в очному режимі МОН радить провести відповідні заходи з посилення безпеки:

• обов’язкова перевірка закладів освіти та прилеглих територій на наявність вибухонебезпечних предметів;
• перевірка готовності систем оповіщення, зокрема доступності оповіщення для дітей з порушеннями зору та слуху;
• визначення та позначення шляхів евакуації;
• наявність обладнаного укриття для всіх учасників освітнього процесу;
• створення запасів води та медикаментів;
• проведення тренувань з учасниками освітнього процесу щодо дій у разі повітряної тривоги;
• проведення навчальних занять щодо здоров’язбереження, надання домедичної підготовки тощо;
• під’єднання мережі Wi-Fi в укриттях для проведення занять (за можливості).

Онлайн-навчання запроваджується в закладах освіти на території ведення бойових дій і тимчасово окупованих територіях.

Під час організації дистанційного навчання МОН радить використовувати матеріали Всеукраїнської школи онлайн.

Змішана форма поєднує очний і дистанційний режими. Таке поєднання підходить для різних занять: практичні та лабораторні заняття можуть проводитися в очному режимі, лекційні – дистанційно. 

Водночас міністерство наголошує, що в початковій школі бажано проводити заняття в очному режимі, адже діти потребують живого спілкування.

Форма може змінюватися впродовж навчального року залежно від безпекової ситуації.

Керівники закладів освіти мають бути поінформовані про персональну відповідальність за організацію безпечних умов для здобувачів освіти та всіх працівників закладу. Тобто після оголошення повітряної тривоги, учні мають організовано піти до укриттів. 

Освітній процес може завершуватися в укритті, а після відбою тривоги учасники можуть повернутися до приміщення закладу освіти та продовжити процес навчання з урахуванням необхідного корегування.

Нагадаємо, що електронна петиція до президента Володимира Зеленського про заборону очного навчання у всіх навчальних закладах до кінця воєнного стану набрала необхідні для розгляду 25 тис. голосів. Її подали ще 8 червня.