“Нас постійно ламають, коли возять з СІЗО до суду”: “азовців” та “айдарівців”, яких судять в Ростові-на-Дону, піддають жорстокому поводженню
До військовополонених, як чоловіків, так і жінок, що їх Росія вважає членами 12 бригади спеціального призначення НГУ “Азов”, і яких судять у військовому суді Ростова-на-Дону, застосовують насильство під час конвоювання з СІЗО.
Про це ZMINA стало відомо з власних джерел.
Ілюстративне фотоЙдеться про 22 полонених, з яких лише шестеро були чинними військовослужбовцями на момент їх захоплення в полон та обіймали небойові посади. Решта ж є цивільним персоналом або припинили військову службу до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Насильство застосовують і щодо військовополонених батальйону “Айдар”, яких також судять в Ростові-на-Дону.
За наявною інформацією, під час конвоювання утримуваних жорстоко б’ють, зокрема, одному з них розбили голову. Крім того, полонених перевозять у автозаках, які вони прирівнюють до “газових камер”. Дорогою з СІЗО до суду автозак може різко загальмувати, від чого полонені падають та травмуються. Коли полонені виходять з автозаків, їх штовхають, і якщо людина впала, її просто “тягнуть за кайданки сходами”. Усе це конвоїри знімають на відео.
Деякі з полонених не витримують такого ставлення: один з них вже декілька разів намагався скоїти самогубство.
У СІЗО № 1 Ростова-на-Дону, де утримують полонених, як повідомили ZMINA, до них “добре ставляться”. Водночас умови тримання також сягають рівня жорстокого поводження: в камері, розрахованій на чотирьох людей, одночасно перебувають понад 20 полонених. Утримувані сплять по черзі, крім того, в камері стоїть сильна задуха, на прогулянки полонених не виводять, в камері водяться миші та таргани.
Звернення полонених до судді та прокурорів не дають результатів, як і зусилля адвокатів покращити ситуацію. Родини утримуваних звертались до Міжнародного комітету Червоного Хреста, який, однак відповів, що не може отримати доступу до полонених.
“Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, фільмування, неналежні умови утримання, як щодо військовополонених, так і цивільних – це все серйозні порушення права прав людини та міжнародного гуманітарного права і можуть становити воєнний злочин. Крім того, в сукупності ці дії можуть становити катування, як умисне заподіяння сильного болю або страждань, фізичних чи психічних. Не кажучи вже про факт ігнорування імунітету комбатанта у випадку військовополонених, яких не може бути піддано суду за участь у воєнних діях, та незаконного арешту та утримання цивільних осіб і порушення права на справедливий суд щодо обох категорій”, – коментує правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк.
Вона наголошує, що це лише поодинокі факти, про які стає відомо як виключення, оскільки досі немає повноцінного доступу ні до українських військовополонених, ні до незаконно позбавлених особистої свободи цивільних осіб, ні загалом до місць їх утримання.
“Звичайно, Росія не виконує свої зобов’язання забезпечувати такий доступ. Однак, виникає питання щодо зусиль, які спрямовані на отримання доступу, коли на другий рік повномасштабного вторгнення залишається та ж проблема, що і в 2022 році. Крім того, одна справа – відвідування місць несвободи на окупованій території, де можуть бути серйозніші обмеження та безпекові міркування для представників МКЧХ в ході моніторингового візиту. Яка аргументація щодо території РФ, де МКЧХ залишається однією з дуже небагатьох міжнародних організацій, які мають присутність?”, – наголошує Синюк.
Нагадаємо, що в російському полоні досі перебувають 900 оборонців “Азовсталі”.
Раніше ZMINA повідомляла, що в березні поточного року у підконтрольному Росії Донецьку ухвалили незаконні обвинувачувальні вироки десятьом військовим бригад Нацгвардії “Азов”. Сторона обвинувачення стверджувала, що на початку повномасштабного вторгнення Росії підсудні буцімто обстрілювали житлові будинки та цивільну інфраструктуру неподалік Маріуполя.
Їх звинуватили у воєнних злочинах проти цивільного населення Донеччини та призначили по 26 та 27 років ув’язнення в колонії суворого режиму.
