Нардеп Юрчишин назвав три способи боротьби з дезінформацією в соцмережах

Для України існує три способи боротьби з дезінформацією в соцмережах, зокрема й у телеграмі: посилення відповідальності за поширення, входження до єдиного регуляторного європейського простору і підвищення в суспільства навичок фактчекінгу і критичного мислення.

Про це сказав голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин в інтерв’ю NV.

За словами нардепа, свобода слова – це “завжди похідна від відповідальності”.

“Якщо йти за логікою відсутності якихось самоусвідомлених чи етичних рамок, дуже легко стати механізмом дезінформації чи пропаганди. Зараз це помітно на прикладі телеграм-каналів, коли в гонитві за хайповими, екстраактуальними речами дуже легко запускати дезінформаційні кампанії”, – наголосив Юрчишин.

На його думку, існують три способи боротьби з поширенням дезінформації в соцмережах, зокрема анонімними користувачами.

Перший – посилення відповідальності за дезінформацію і штучне накручування пропагандивних кампаній та опосередкований вплив на тих, хто бере в цьому участь. Це можна зробити шляхом удосконалення Закону “Про протидію дезінформації”.

Нардеп розповів, що мав робочу зустріч з медіаекспертами й переважна більшість із них погодилася, що потрібно знайти механізм, як фіксувати синтетику поширення меседжів.

“Російська пропаганда, як і китайська, дуже часто користується синтетикою. Вкидається меседж через боти, анонімні акаунти, які нерідко створюються і вирощуються спеціально для цього. Він моментально отримує максимальне поширення, а потім опиняється у вустах пропагандистів а-ля Симоньян. […] Телеграм найширше використовується, власне, для синтетиків”, – пояснив Юрчишин.

Певними регуляторними актами можна зобов’язати телеграм-канали або реєструватися, або дати механізми нашим спецслужбам впливати на них, переконаний голова Комітету з питань свободи слова.

Другий спосіб – більш системний і стратегічний: входження до єдиного регуляторного європейського простору.

“Якщо ми стаємо простором, на який поширюється європейське регулювання, то телеграм, у принципі, не зможе існувати без верифікації”, – сказав Юрчишин.

Третій спосіб – підвищення в суспільства навичок фактчекінгу і критичного мислення. Він найефективніший, але максимально складний у реалізації, наголосив нардеп. 

Раніше ZMINA повідомляла про те, що в Головному управлінні розвідки Міноборони (ГУР) визнали, що телеграм містить у собі низку загроз для безпеки України, тож треба шукати варіанти розв’язання цієї проблеми.