Найскладнішими будуть реформи верховенства права та антикорупції – віцепрем’єр з євроінтеграції Тарас Качка
На шляху вступу України до ЄС найскладніше буде провести реформи у сфері демократичних інституцій, судочинства та боротьби з корупцією. Ці трансформації передбачено в першому переговорному кластері “Основи”.
Про це сказав віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка в ефірі “Єдиних новин”.
Скриншот відео інтерв’ю (youtube.com / Подробиці. Головне)На думку Тараса Качки, найскладнішими можуть бути реформи, які охоплені тематикою першого кластера переговорів щодо членства в ЄС “Основи процесу вступу до ЄС” (Fundamentals).
“Можливо, найскладнішими будуть реформи у сфері роботи демократичних інституцій, судочинства, тобто верховенства права, боротьби з корупцією, тому що це робота над самоочищенням, самовдосконаленням дуже консервативних систем – таких як суди, прокуратура, правоохоронні органи”, – звернув увагу урядовець.
Він додав, що до реформ також будуть залучені уряд, Верховна Рада та інші конституційні органи, тому ці питання будуть одними з найфундаментальніших.
Переговори про членство України в ЄС можуть початися цієї осені, хоча певною мірою вони вже тривають, зазначив Тарас Качка:
“Де-юре переговори почалися рік тому, коли відбулася перша міжурядова конференція. Юридично ми ведемо переговори з усіма 27 урядами держав-членів ЄС. Відтоді запустилася перша підготовча фаза переговорів. Це скринінгові сесії, коли ми пояснюємо, чи ми відповідаємо вимогами Євросоюзу і коли ми зможемо повністю це зробити”.
На основі цього формується переговорна позиція країни та відкриваються переговори за певними розділами.
“Зараз ми готові для трьох розділів – перший, другий та шостий (“Основи процесу вступу до ЄС”, “Внутрішній ринок”, “Зовнішні відносини” відповідно. – Ред.). Думаю, що наприкінці листопада ми можемо вийти на готовність за всіма без винятку розділами всіх шести кластерів”, – зазначив віцепрем’єр.
За його словами, якщо відкриття переговорних кластерів відбудеться цієї осені, Україна встигне виконати зобов’язання та вступити до ЄС до 2030 року.
“Вже зараз ми чуємо досить чітку позицію, яку висловлюють багато держав-членів ЄС, європейські інституції, це обговорювалося на нещодавній Раді міністрів закордонних справ ЄС, що вступ до ЄС – це одна з безпекових гарантій для України. Це питання того, що за будь-яких обставин вступ до Євросоюзу для нас є фундаментальною безпековою гарантією”, – наголосив віцепрем’єр.
На його думку, цей фактор сприятиме тому, що процес вступу України до ЄС відбуватиметься набагато швидше, ніж для балканських країн, для яких цей політичний процес триває десятиліттями.
За словами Тараса Качки, початок переговорів про вступ України до ЄС – в інтересах Угорщини, яка наразі блокує цей процес:
“Одним з важливих елементів переговорів за першим кластером є план дій щодо національних меншин. Щойно відкривається перший кластер, план стає обов’язковим під моніторингом Європейської комісії, яка буде працювати в інтересах Угорщини”.
Переговори про вступ до Євросоюзу нових держав розбито на 35 розділів. 33 з них об’єднано в шість тематичних кластерів, які відкриваються почергово. Кластер 1 “Основи процесу вступу до ЄС” відкривається першим і закривається останнім. Розділи 34 (“Інституції”) та 35 (“Інші питання”) розглядатимуться окремо. Щодо кожного з цих розділів Єврокомісія спочатку проводить офіційний скринінг відповідності законодавства України та Євросоюзу.
Український уряд готувався до відкриття першого переговорного кластера щодо вступу України до ЄС 18 липня, однак для ухвалення рішення не вистачило політичної волі з боку Євросоюзу. За словами Ольги Стефанішиної, яка була віцепрем’єркою з євроінтеграції до 17 липня, для ухвалення рішення забракло політичної волі з боку Євросоюзу.
Данія під час свого головування в Раді ЄС, яке триватиме в другій половині 2025 року, сподівається відкрити всі кластери переговорів про вступ України до ЄС і готова тиснути на Угорщину. Про це заявляла міністерка європейських справ Данії Марі Б’єрре.
Раніше ZMINA писала, що Угорщина використала принцип одностайності рішень щодо розширення ЄС, щоб заблокувати подальше просування України на шляху до вступу. Угорщина вимагала, щоб Україна, крім дорожніх карт, також представила план захисту національних меншин.
