Найбільше мови ворожнечі використовують видання Львова та Одеси – дослідження
Онлайн-медіа Львова й Одеси використовують найбільше мови ворожнечі порівняно з іншими регіональними ЗМІ.
Про це свідчать дані дослідження Інституту масової інформації і .
Монітори ІМІ досліджували вияви мови ворожнечі й дискримінації в новинах регіональних онлайн-ЗМІ щодо етнічних груп, нацменшин, жінок, ЛГБТ-людей, ВПО тощо. Як показало дослідження, у середньому на новини про національні меншини чи етнічні групи припало 0,6% загальної кількості новин у регіональних онлайн-медіа. Водночас у кожній сьомій новині, або в 14% публікацій, про національні меншини були присутні ознаки мови ворожнечі.
Найбільше про нацменшини чи етнічні групи писали онлайн-ЗМІ Миколаєва (1,7% загальної кількості публікацій у регіоні), Одеси (1,6%) і Львова (0,8%). Водночас найбільше випадків мови ворожнечі в цій та інших тематиках було зафіксовано в онлайн-ЗМІ Львова (2,7% загальної кількості публікацій у регіоні) та Одеси (1,6%). Не використовували мови ворожнечі в аналізований період онлайн-ЗМІ Донецька і Черкас.
Найчастіше вияви мови ворожнечі та дискримінації стосувалися:
- ґендерної тематики та дискримінації представників ЛГБТ-спільноти (46% загальної кількості публікацій з ознаками мови ворожнечі та дискримінації);
- етнічних груп та національних меншин (14% із загальної кількості публікації з ознаками мови ворожнечі та дискримінації);
- представників соціально незахищених груп населення (7% усіх публікацій з мовою ворожнечі).
Також дослідники зафіксували 30% новин, які містили мову ворожнечі щодо інших тематичних напрямів, зокрема дискримінацію за географічною або віковою ознакою.
Основними видами порушень експерти назвали:
- негативно забарвлену лексику або оцінні судження (36% публікацій із загальної кількості новин з виявами мови ворожнечі й дискримінації);
- некоректну лексику або терміни (29% новин);
- розбіжності заголовка і тексту (5% новин);
- відсутність коментарів, що балансують (1% загальної кількості новин з виявами мови ворожнечі й дискримінації);
Водночас 29% новин з ознаками мови ворожнечі містили, зокрема, сексистський контекст, а також невиправдано акцентували на належності до певної групи / національності тощо.
Нагадаємо, що у квітні Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова закликала публічних осіб, ЗМІ та громадян уникати дискримінаційних висловлювань. Зокрема, як приклад мови ворожнечі вона навела слова патріарха Філарета про те, що ЛГБТ є “причиною поширення коронавірусу”.
