Нацполіція переконує, що готова до викриття виявів будь-якого кібернасильства

Кіберполіція готова до викриття злочинів, пов’язаних зі штучним інтелектом, дипфейками, кіберсталкінгом та іншими інноваційними виявами кібернасильства. 

Про це розповів начальник управління оперативно-аналітичного забезпечення та аналізу відкритих джерел Департаменту кіберполіції Євгеній Панченко.

Фото: ЮНІСЕФ

Поняття “булінг”, або “цькування”, з’явилося в українському законодавстві у 2018 році. Відтоді правоохоронці зобов’язані реагувати на цькування неповнолітніх, між іншим, “із застосуванням засобів електронних комунікацій”. 

Щодо дорослих, то чинне законодавство не містить прямих норм, які зобов’язували б державу реагувати на кібербулінг, втім є певні винятки. До прикладу, для захисту журналістів від цькувань у мережі є додаткові правові механізми.

За словами Панченка, вираженої критичної ситуації, повʼязаної з онлайн-насильством щодо дітей, в Україні наразі не спостерігають. 

“Реакція на факти сексуального насильства, особливо проти дітей, – це найкричущіші випадки для нас… Водночас саме на плечах громадських організацій лежить питання донесення важливості повідомлення про ці злочини. Ми максимально реагуємо, і немає такого, що фізичні факти є для нас більш значущими. Кіберполіція – це сто відсотків захист у кіберпросторі”, – каже начальник управління оперативно-аналітичного забезпечення та аналізу відкритих джерел Департаменту кіберполіції. 

Нагадаємо, за даними ЮНІСЕФ, основними загрозами в інтернеті для дітей і підлітків є кібербулінг та домагання.

Соціологія свідчить, що 11% українських дітей 14–18 років показували своє оголене тіло, а 10,4% дозволяли торкнутися до його голих частин або обмацати себе. Ще 7,8% опитаних соціологами займалися сексом за певну плату, а 3,2% погоджувалися сфотографуватись або знятись у фільмі в оголеному вигляді.

Водночас більшість дітей ніколи б не розповіла дорослим про насильство, яке з ними вчиняють у мережі.