На посаду голови Верховного Суду претендують 5 кандидатів, серед яких Аркадій Бущенко

На зборах касаційних судів нового Верховного Суду сьогодні озвучили 5 кандидатів на пост голови Верховного Суду України.

Про це повідомляє “Судово-юридична газета” з посиланням на власні джерела.

Відзначається, що на загальних зборах суддів Касаційного цивільного суду і Касаційного кримінального суду ВС, яке відбулося у понеділок, 27 листопада, на посаду голови нового Верховного Суду була запропонована кандидатура Дмитра Луспеника.

У виданні додають, що наразі він є головою організаційного комітету – тимчасово виконуючим обов’язки голови Верховного Суду для скликання Пленуму ВС. Раніше він був суддею, секретарем Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, суддею ВСУ (в 2008-2011 рр.), заслужений юрист України.

Повідомляється, що також на зборах суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду свої кандидатури висунули екс-виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко, колишній суддя Львівського окружного адміністративного суду Володимир Кравчук, представник адвокатури Олена Кібенко та колишній голова Вищого господарського суду України Богдан Львов.

У газеті уточнюють, що це не остаточний список кандидатур, оскільки можуть бути висунуті ще кандидати, зокрема, від адміністративної юстиції.

Пленум ВСУ відбудеться 30 листопада.

Як відомо, 27 липня Вища кваліфікаційна комісія суддів України затвердила рейтинг 320 кандидатів на посади суддів Верховного Суду – 120 осіб стали переможцями конкурсу.

Громадські активісти заявляли, що 30 зі 120 переможців конкурсу до Верховного Суду – недоброчесні, а це аж 25%.

25 вересня член Громадської ради доброчесності при Вищій кваліфікаційній комісії суддів адвокат Роман Маселко написав, що Вища рада правосуддя майже завершила перевірку суддів – але звільнила всього 10% “суддів  Майдану”.

Судді оновленого Верховного суду України 11 листопада склали присягу. 

13 листопада Громадська рада доброчесності заявила, що її використали для легітимізації потрібного результату у Верховному Суді. У ГРД констатували, що результат конкурсу не відповідає меті реформи та нівелює усі її позитивні здобутки.