Громадська рада доброчесності каже, що її використали для легітимізації потрібного результату у Верховному Суді
Громадська рада доброчесності (ГРД) вимагає від президента Петра Порошенка припинити у публічних виступах вводити суспільство в оману тезою, що на конкурсі до Верховного Суду було максимально враховано позицію громадськості. У ГРД констатують, що результат конкурсу не відповідає меті реформи та нівелює усі її позитивні здобутки.
Про це йдеться у заяві ГРД.
У своїй промові президент озвучив, що процес відбору відбувався “з максимально можливим врахуванням позиції долученої до відбору громадськості”. Також він згадав про важливість “ціни, яку заплатила Україна за незалежний та справедливий суд”.
“І це Ви озвучили після того, як поставили свій підпис під Указом про призначення до нового Верховного Суду суддю, який забороняв Майдан, чи суддю, щодо дій якого Національне антикорупційне бюро України зареєструвало кримінальне провадження, а Національне агентство із запобігання корупції знайшло підстави для проведення повної перевірки декларації”, — наголошує ГРД.
Рада вважає, що її використали для легітимізації потрібного результату в очах суспільства та міжнародної спільноти.
У ГРД вказують, що рідні Героїв Небесної Сотні були шоковані таким результатом та звернулись до президента з відкритим зверненням “не допустити, щоб жертви їх рідних були марними, і гарантувати виконання Конституції та вимог Майдану”.
У ГРД нагадали, що готові були зустрітись, аби пояснити позицію громадськості та запропонувати шляхи вдосконалення процедури.
“Це дозволило б отримати результат, якого вимагало суспільство. Ми також закликали Вас не видавати указ про призначення суддів, поки не завершиться процес оскарження результату конкурсу, який зараз триває у Верховному Суді України. Але, на жаль, усі наші звернення проігнорували”, — шкодують у ГРД.
Окрім цього, раніше повідомлялось, що Центр політико-правових реформ закликав президента України Петра Порошенка розпочати міжнародний аудит процедури відбору суддів нового Верховного Суду. Експерти Центру вказували на низку фактів, які підривають довіру до чесності конкурсу.
“Натомість Ви підписали указ про призначення 113 переможців конкурсу до Верховного Суду, а 11 листопада у приміщенні Верховного Суду України взяли участь в урочистому складанні присяги суддями нового Верховного Суду. Утаємниченість від громадськості підготовки церемонії свідчить, що організатори боялись реакції громадськості на цей захід, а, отже, усвідомлюють низьку довіру суспільства до результатів конкурсу”, — наголошує Громадська рада доброчесності.
У раді категорично не погоджуються з твердженням про те, що позиція громадськості була “максимально врахована”.
“Більше того, суспільству досі обґрунтовано не пояснили, чому висновки про невідповідність кандидатів критеріям доброчесності відхилила Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС). Справжні мотиви відхилення висновків у рішеннях ВККС приховані, а ті, що оприлюднені, не просто не переконливі, а викликають обурення. У нас виникає стійке враження, що нас використали для легітимізації потрібного результату в очах суспільства. Тому вважаємо результат конкурсу до Верховного Суду несправедливим та неспівмірним очікуванням суспільства щодо очищення та оновлення суддівського корпусу”, — наголошує ГРД.
У раді кажуть, що готові запропонувати президенту зміни, ініціювавши які можна не допустити таких результатів у майбутньому та отримати шанс на відновлення довіри до суду.
Як відомо, судді оновленого Верховного суду України 11 листопада склали присягу. За словами президента Порошенка орган оновили на 95%.
Глава держави взяв участь в урочистій церемонії і заявив, що суд уперше сформували на основі конкурсу “з високим рівнем конкуренції, який проходив під дуже пильним наглядом громадськості”.
“Склад Верховного Суду оновлено на 95% у порівнянні з попереднім, і кожний четвертий його суддя – адвокат чи науковець. Вони матимуть шанс побудувати нову систему правосуддя – керуючись українськими законами та європейськими стандартами й цінностями”, – заявив пан Порошенко.
За його словами, також запланована низка законів про зміни в системі правосуддя: закону про антикорупційний суд, про адвокатуру, про правову освіту, тощо.
