На Донеччині продовжують практику 30-денних “арештів” – ООН

Незаконні збройні формування продовжували використовувати 30-денний “адміністративний арешт”, протягом якого жертвам заборонено бачитись з адвокатом або родичами.

Про це йдеться у 18 доповіді Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, яка стосується ситуації прав людини в Україні з 16 лютого по 15 травня 2017 року.

У ній зауважується, що такий “арешт” часто триває довше.

Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) зафіксувало випадки, коли в лютому 2017 року “міністерство державної безпеки” затримало двох чоловіків у Донецьку.

В одному випадку, озброєні люди в камуфляжній формі і масках увірвалися в приватний будинок у Донецьку і “заарештували” чоловіка на очах у його сім’ї, в тому числі й дитини. Наступного дня “МДБ” підтвердило, що чоловік знаходиться під 30-денним “адміністративним арештом”. У березні “МДБ” повідомило його сім’ї, що строк тримання під вартою було продовжено ще на 30 днів, без надання будь-якої інформації про його місцезнаходження.

Постраждалому дозволили лише двічі зателефонувати дружині. Під час першого дзвінка вона зрозуміла по голосу, що він страждає від фізичного болю. У квітні його сім’ї повідомили, що чоловіка обвинувачують у “шпигунстві”.

Станом на 15 травня, місце його утримання під вартою залишалося невідомим, а його адвокат не мав безперешкодного доступу до нього.

Окрім цього, УВКПЛ повідомляє про інший випадок 30-денного “арешту”, який стався у листопаді 2016 року.

У цей день озброєні люди в камуфляжній формі та масках увірвалися в будинок мешканки Донецька, провели “обшук” і вивезли її у невідомому напрямку.

Пізніше “МДБ” повідомило її родичам, що жінка перебувала під 30-денним “адміністративним арештом”, не вказуючи місце, де вона утримується, або причини затримання. У лютому 2017 року родичам жертви повідомили, що її перевели в “слідчий ізолятор” (“СІЗО”) в місті Донецьку, де, станом на 15 травня, вона перебувала під вартою.

Раніше автори звіту “Тотальна безкарність у зоні АТО: розслідування незаконних затримань та рабської праці” заявили, що незаконі збройні формування переховують полонених від зовнішнього світу та обмежують будь-які контакти.