На розгляд Верховної Ради внесли проєкт нового закону про Омбудсмана: що зміниться та які норми критикують?

Дата: 22 Квітня 2025
A+ A- Підписатися

На розгляд парламенту внесли законопроєкт № 13181, який у разі ухвалення змінить низку норм у законі про діяльність Уповноваженого Верховні Ради з прав людини. 

Текст документа доступний у карті законопроєкту на сайті парламенту. 

Ілюстраційне зображення. Фото: Верховна Рада України

Внести зміни до законодавства, яке регулює роботу Омбудсмана, вже кілька років  поспіль закликають українські правозахисники та міжнародні партнери. Крім того, певні зміни необхідні для погодження закону про Омбудсмана із законодавством ЄС у контексті євроінтеграційного руху України. 

Зокрема, процедура обрання Омбудсмана має гарантувати його незалежність і відповідати Паризьким принципам і , а саме: вакансію на посаду треба оголошувати публічно, встановити єдині чіткі критерії оцінювання особистих заслуг кандидатів та надати громадянському суспільству можливість впливати на обрання кандидатури Уповноваженого.  

Директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова, коментуючи внесений до Ради законопроєкт, розповіла, що до його підготовки долучали громадськість, але у фінальному тексті немає деяких важливих норм, на які звертали увагу правозахисники.  

“Із законопроєкту зникла ключова вимога громадських організацій про прозорий відбір та висування кандидатів. У чорновій редакції йшлося про те, що висувати кандидатів зможуть спікер парламенту, 45 народних депутатів та громадські об’єднання. У зареєстрованій версії лишили чинну процедуру”, – говорить Луньова. 

Не внесли до фінальної версії документа й згадку про конкурсний відбір, до якого мали б залучити громадськість.

Водночас розроблений за участю експертів громадських організацій законопроєкт про Омбудсмана, який презентували у квітні 2024 року, передбачав участь у відборі спеціального комітету. Він мав складатися з народних депутатів, представників громадських об’єднань та правозахисників, “які систематично здійснюють захист прав людини”. Вони мали б оцінювати кандидатів, а з підготовленими рекомендаціями знайомити парламентарів перед голосуванням. 

Будівля Офісу Омбудсмана в урядовому кварталі Києва. Фото: Уповноважений Верховної Ради з прав людини

Втім, внесена до ВР редакція закону містить і низку позитивних змін, наприклад про зниження із 40 до 35 років вікового цензу для кандидатів на посаду Омбудсмана. 

Є в законопроєкті й додаткові гарантії діяльності Національного превентивного механізму (НПМ), який покликаний запобігати катуванням та жорстокому поводженню в місцях несвободи й передбачає незаплановані перевірки з метою виявлення порушень. Автори проєкту передбачили компенсацію витрат на залучення експертів для НПМ ззовні. 

Також пригадали про проблему стабільного фінансування інституції Омбудсмана: стаття 13 законопроєкту передбачає, що розмір видатків на роботу Уповноваженого не має бути меншим, ніж за рік до цього. У законі пропонують запровадити процедуру, яка дозволить інституції закривати потребу в більшому фінансуванні.

Після початку великої війни навантаження в Офісі Омбудсмана значно збільшилось, але бюджет інституції досі покриває переважно зарплату й комунальні послуги. Водночас на дослідження та відрядження виділяють менш ніж 1% бюджету.

Директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA, підсумовуючи, назвала законопроєкт хоч і не революційним, як його бачила громадськість під час розроблення, але все ж таки корисним. 

“Він дозволить покращити певні операційні процеси Офісу Омбудсмана, але докорінно нічого не змінить”, – каже Луньова. 

За її словами, незабаром на розгляд Ради мають подати ще низку пов’язаних законопроєктів, які серед іншого мають запровадити відповідальність за недопуск до місць несвободи Уповноваженого чи його представників.

Прописати ці зміни в законопроєкті № 13181 автори не мали можливості.

Нагадаємо, що чинного Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця призначили на посаду у 2022 році на тлі скандалу, бо його попередницю звільнили, висловивши “недовіру”. Для цього Верховна Рада навіть ухвалила спеціальний закон, чим викликала обурення правників. 

До Лубінця Омбудсманом була Людмила Денісова, яку парламент призначив з порушенням процедури. Правозахисники вимагали розслідувати її діяльність, зокрема через публікацію НАБУ телефонних розмов, ймовірно, колишнього голови ОАСК Павла Вовка, де той каже, що “яйця цієї Уповноваженої в нас”.

Нині Денісову підозрюють у неправдивому декларуванні 42 мільйонів гривень, але вона відкидає звинувачення. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter