Екскандидатка в депутати до Тетіївської міської ради та Київської обласної ради Ірина Нижник звернулася до суду про захист честі, гідності та ділової репутації через дискримінаційні дописи щодо неї в мережі.
Про це повідомили на сторінці ініціативи “Вибори без сексизму” у фейсбуку.
Ірина Нижник. Фото: 50vidsotkiv.org.ua
У передвиборчий період на власній сторінці у фейсбуку Нижник опублікувала допис про участь у перегонах. Публікацію перепостили в місцеві групи, де незабаром з’явилися коментарі від місцевої посадовиці, керівниці відділу освіти ОТГ Тетяни Ільїної, яка написала, що “людина, яка переступила 30-річний рубіж і не стала ні дружиною, ні матір’ю, не може стати ніким, оскільки нікого, окрім себе, не любить і не поважає”.
“Звісно, що було неприємно отримати такий коментар, бо який стосунок мій вік та сімейний стан мають до виборів, як показують мою фаховість та експертність?” – розповідала Нижник.
Екскандидатка просить суд визнати висловлювання посадовиці й низку інших дописів дискримінаційними та вимагає відшкодування морального збитку. Водночас відповідачка вже написала відгук на позовну заяву, в якому розповіла, що не змінила думки щодо Нижник.
“Вона пише про те, що я, мовляв, не створивши сім’ї, не маючи дітей та інших матеріальних і суспільних благ, “загальноприйнятих у слов’янському побуті”, не можу стати гідною політичною діячкою”, – додає Нижник.
Перше засідання в справі відбулося 3 березня, а її розгляд по суті заплановано на 6 квітня цього року.
Нагадаємо, що на місцевих виборах 2020 року
балотувалося близько 140 тисяч кандидаток. Майже 16 тисяч жінок зайшли в місцеву політику, 234 жінки очолили громади, однак жодна не стала меркою міста – обласного центру.
Із 2019 року в Україні запровадили 40-відсоткові квоти на присутність жінок у виборчих списках. Однак під час місцевих виборів партії
намагалися всіляко обійти та порушити ґендерні положення Виборчого кодексу, а тому до ЦВК подали близько 1 тисячі скарг щодо порушення квоти під час формування партійних списків до місцевих рад.
Відповідно до міжнародних стандартів, чоловіки і жінки мають рівні права на повноцінну участь у всіх аспектах життя, зокрема в політичному процесі. Однак на
практиці жінкам набагато важче повною мірою скористатися цими правами, зокрема через стереотипні уявлення про роль жінки в суспільстві. Як показують соціологічні дослідження, понад половину українців
погоджуються з тим, що є “жіночі” та “чоловічі” професії.