На Дніпропетровщині суд відправив до в’язниці за колабораціонізм жінку зі Сватового: її захист каже про порушення

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області за обвинуваченням у колабораційній діяльності відправив на п’ять років до в’язниці Вікторію Крикунову зі Сватового на Луганщині, яка в окупації працювала в Пенсійному фонді. 

Увагу на вирок звернуло видання Watchers.Media.

Крикунова виступає в суді. Фото: УГСПЛ

Справу почали розглядати ще в жовтні 2023 року, а робив це суд у Павлограді, бо є найближчим до місця, де трапилися події. 

У 2022 році російська окупація застигла Крикунову разом з дитиною та її батьками й батьками партнера. Жінка працювала у Сватовому на Луганщині в центрі зайнятості, а її чоловік – рятувальником. 

Батьки подружжя та син мають тяжкі захворювання: дитина живе без нирки та має проблеми із зором, батьки – цукровий діабет, захворювання щитоподібної залози, а мати чоловіка – онкологію та інвалідність, через що користується протезом. 

У березні 2022-го в окупації у Сватовому перестали працювати банкомати та зв’язок. Через це люди не могли зняти готівкою зарплати та пенсії й загалом опинилися в інформаційному вакуумі, розповідала Вікторія правозахисникам, які допомагали їй відстоювати права в суді. 

Деякі мешканці окупованих населених пунктів могли отримати виплати готівкою, однак ті, хто надавав ці послуги, просили велику комісію, тож решти не лишалося навіть на хліб, як розповідав у суді один зі свідків. 

Крикунова звернулася по допомогу до знайомого, коли грошей у сім’ї не лишилось, а той у відповідь попросив допомогти з роботою в Пенсійному фонді, пригадувала жінка. З квітня до червня вона працювала в окупаційній установі, а обійняла посаду, яка, на думку слідства, “пов’язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій”, що підпадає під колабораціонізм. 

Натомість захист наполягав, що те, чим займалася Крикунова, не є злочином, згідно з міжнародним гуманітарним правом. Окупаційна держава зобов’язана підтримувати умови для нормального життя населення, а жінка переконувала, що лише допомагала людям заповнювати заяви на пенсію та наводила лад у приміщенні.

Отже, слідство назвало місце роботи органом владних повноважень, тоді як Пенсійний фонд – це заклад соціального забезпечення. 

“В мене не було цілі співпрацювати з окупантами. В мене не було цілі збагачення і не було цілі зайняття посади керівної. Лише заробити кошти, щоб виїхати. Адже у нас був виїзд через російську федерацію. Ми залишились сам на сам. І ми виїжджали за власні кошти, власними силами, власними можливостями”, – каже Вікторія. 

Родина змогла виїхати з російської окупації, коли зібрала досить коштів, але довелося робити це через РФ. На підконтрольній українському уряду території сім’я оселилася на Київщині, де жінка влаштувалася працювати до Ірпінської міськради, а цьогоріч стала головою комісії з питань внутрішніх переселенців.

П’ятдесят колег підписали характеристику до суду, в якій Крикунову описали, між іншим, так: “любить свою країну та робить свій внесок на благо нашої країни”.

У серпні 2023 року СБУ прийшла до будинку родини з обшуком, який санкціонував суд. До свідчень Крикунової, що вона дізналася про порушення закону лише під час обшуку, суд поставився критично. 

Суд, обираючи запобіжний захід, спершу не підтримав, щоб посадити її під арешт, але після апеляції правоохоронців відправив за ґрати на 60 діб з можливістю внести 214 тисяч гривень застави. 

“У нас не було де взяти ці гроші. Одразу вискочили з суду телефонувати знайомим. Як кажуть, з миру по нитці. Потім побігла в банк, відстоювала в черзі. Тут уже дзвонять: “Немає оплати, ми їдемо за тобою”, кажу: “Я в черзі, в банку стою, щоб заплатити”, вони кажуть: “Давай швидше, швидше”. Підійшла до каси, кажу: “Будь ласка, швидше, швидше”. Все оформила, дала чеки, я тут же сфотографувала, відправила їм, що все оплачено”, – пояснює жінка. 

Як каже один з її захисників, справу Крикунової відкрили за словами іншого підсудного – колишнього керівника IT-відділу Пенсійного фонду. Для того щоб отримати максимально м’яке покарання, він почав співпрацювати зі стороною обвинувачення і зламав поштову скриньку організації та надав слідчим усю інформацію. 

У суді серед свідків обвинувачення були керівники Пенсійного фонду з Луганщини, які стверджували – зробили все для евакуації з міста у 2022-му.  

“Ми у них запитали, які ви умови могли створити для Вікторії, якщо вона тоді у вас не працювала. Вони були здивовані”, – пригадував адвокат Максим Джеваго. 

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Анатолій Косюк 8 вересня 2025 року призначив Крикуновій ув’язнення на п’ять років з арештом майна. Ба більше, на думку суду, те, що жінка не погоджувалася з обставинами, викладеними в матеріалах, є “обраним способом захисту і бажанням уникнути відповідальності”.

Крикунова з адвокатом Джеваго слухають вирок суду в парку поблизу офісу захисника в Києві, адже щоразу їздити до Павлограда змоги не мали. Фото: Watchers.Media

Правозахисники кажуть, що справа Крикунової показова та стане важливим прецедентом, щоб розуміти межі колабораційної діяльності та дозволеної міжнародним правом гуманітарної допомоги в умовах окупації.

“За схожих обставин опинилися тисячі українців на тимчасово окупованих територіях, які змушені були робити складний вибір між виживанням та формальним дотриманням закону”, – наголошували в УГСПЛ. 

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Анатолій Косюк. Фото: УГСПЛ

Суд не взяв до уваги те, що Сватове росіяни окупували до того, як парламент ухвалив закон про статтю 111-1 Кримінального кодексу, за якою судили Вікторію.

Отже, дізнатись, що її дії стали злочином, жінка не могла, бо в окупації РФ обмежувала зв’язок людей, зокрема отримання новин. Український зв’язок перестав працювати першого дня захоплення, що захисту засудженої підтвердили на запит мобільні оператори.

Нині захисники планують подавати апеляцію на вирок та готові дійти до найвищих інстанцій. 

Нагадаємо, що з початком повномасштабного російського вторгнення в судах України побільшало справ про колабораціонізм, але більшість із них розглядають без обвинувачених.

Правники кажуть, що чинне законодавство не враховує атмосфери страху, побудованої РФ в окупації, а також може порушувати міжнародне гуманітарне право, зокрема Європейську конвенцію про права людини.

Якщо хочете дізнатися більше про історію колабораціонізму в Європі, а також про те, як удосконалити українське законодавство про колабораціонізм, дивіться ролики на ютуб-каналі ZMINA.