Мстислав Чернов та Євген Малолєтка стали лауреатами премії за свободу слова від “Репортерів без кордонів”

У Парижі вручили 30-ту щорічну премію за свободу преси від “Репортерів без кордонів”, її лауреатами стали іранська журналістка Наргес Мохаммаді, українські медійники Мстислав Чернов і Євген Малолєтка та марокканський репортер Омар Раді.

Про це повідомили на сайті RSF.

Джерело: RSF

Наргес Мохаммаді, ув’язнену іранську журналістку, відзначено премією RSF за мужність та невтомну боротьбу за свободу преси і права людини, йдеться в повідомленні.

Мстислав Чернов та Євген Малолєтка, єдині репортери, які протягом трьох тижнів висвітлювали бомбардування Маріуполя російською армією, отримали премію за вплив.

Омара Раді, марокканського журналіста, який зазнав судових переслідувань за свої репортажі-розслідування на чутливі теми й зараз перебуває у в’язниці, відзначено премією за незалежність.

Загалом на цьогорічну премію RSF номіновано 15 журналістів та ЗМІ з 15 різних країн.

“Щороку премія присуджується надзвичайним людям, які здійснюють журналістику, щоб демократія і права людини могли існувати, щоб виклики, що стоять перед людством, могли бути вирішені глобально і локально”, – сказав генеральний секретар RSF Крістоф Делуар на відкритті церемонії нагородження.

Цьогорічне журі, до складу якого ввійшли провідні журналісти та захисники свободи слова з усього світу, очолив французький журналіст і колумніст, президент RSF П’єр Хаскі.

У церемонії взяли участь троє лауреатів RSF минулих років, які вручили премії: ексредактор турецької щоденної газети Cumhuriyet Кан Дюндар, співзасновниця і редакторка незалежної єгипетської газети Mada Masr Ліна Аттала, а також Метью Каруана Галіція – журналіст-розслідувач, син Дафни Каруани Галіції, мальтійської журналістки, вбитої під час замаху на неї 2017 року.

Наргес Мохаммаді (Іран)

Журналістку неодноразово ув’язнювали протягом останніх 12 років за боротьбу за свободу преси та права людини. Навіть перебуваючи у в’язниці, вона не перестала надавати інформацію про жахливе становище ув’язнених в Ірані, особливо жінок-ув’язнених.

Одружена з журналістом Тагі Рахмані, у них двоє дітей, які виросли фактично без неї, оскільки журналістка з 2011 року провела лише кілька місяців поза в’язницею.

Попри проблеми із серцем з нею жорстоко поводились у в’язниці, катували, дали 154 батоги. Але вона не втрачає надії й продовжує закликати до громадянської непокори.

Журналістка написала десятки статей з в’язниці й опублікувала книгу під назвою “Білі тортури”, засновану на її інтерв’ю із 16 ув’язненими.

Мстислав Чернов та Євген Малолєтка (Україна)

Фотовідеографи вели репортажі для Associated Press із самого початку російської повномасштабної агресії 24 лютого 2022 року. Були єдиними журналістами, які задокументували наслідки бойових дій та артилерійських обстрілів у Маріуполі впродовж 20 днів у березні 2022 року для міжнародних ЗМІ. Їхні фото вагітної жінки, пораненої внаслідок обстрілу росіянами пологового будинку, обійшло весь світ і привернуло увагу міжнародної громадської думки до того, що відбувається в обложеному місті.

Журналісти працювали у вкрай важких умовах, російська армія шукала їх через вплив фотографій на думку світу, але їм допомагало населення, яке усвідомлювало важливість їхньої роботи.

Омар Раді (Марокко)

Репортер-розслідувач і правозахисник уже понад десять років зазнає судових переслідувань за висвітлення корупції та інших чутливих тем у країні. Влада почала розслідування щодо нього за підозрою в шпигунстві в червні 2020 року, незабаром після того, як Amnesty International повідомила, що шпигунське програмне забезпечення Pegasus використовувалося для зламу його телефону.

Через місяць журналіста ув’язнили на підставі звинувачення у зґвалтуванні й судили одночасно за абсолютно різними звинуваченнями у зґвалтуванні та шпигунстві, посилюючи сумніви щодо справедливості судового процесу. У липні 2021 року Раді засудили до шести років позбавлення волі.

Влада переслідувала його щонайменше три роки до цього суду. Він оголошував голодування у квітні 2021 року на знак протесту проти свого затримання, але був змушений відмовитися від нього через 21 день, оскільки страждає на хворобу Крона й відтоді має дуже слабке здоров’я.

Нагадаємо, що 10 грудня 2022 року в Осло (Норвегія) відбулася церемонія вручення Нобелівської премії миру, яку присудили лауреатам з Білорусі, Росії та України – білоруському правозахиснику Олесю Біляцькому, російській правозахисній організації “Меморіал” та українській правозахисній організації “Центр громадянських свобод”.