Мовна омбудсманка не підтримує пропозицію Держетнополітики розширити застосування мов нацменшин

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська не підтримала пропозиції Держетнополітики внести зміни до законодавства щодо розширення сфери застосування мов нацменшин, щоб узгодити його з правом ЄС.

Про це вона розповіла Олена Івановська в інтерв’ю виданню “УП. Життя”.

Олена Івановська. Фото: Слава Галака

До обов’язків уповноваженої із захисту державної мови, аналітиків секретаріату та юристів входить аналіз законопроєктів, які передаються до Верховної Ради щодо мовних питань.

“Із позицій доцільності і адекватної кореляції із Законом “Про забезпечення функціонування української мови як державної” ми реагуємо і, де потрібно, висловлюємо свої або заперечення, або категоричне несприйняття тих чи інших статей або положень”, – пояснила Івановська.  

Вона розповіла, що незадовго до цього мала онлайн-розмову з представниками Державної служби з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС). Йшлося про пропозиції внести зміни до мовного законодавства з огляду на євроінтеграцію та необхідність узгодити його з правом ЄС.

“Ми уважно розглянули ці пропозиції і відхилили їх у повному обсязі. Конституційний Суд України вже підтвердив конституційність мовного закону. Тому будь-які спроби його послаблення задля “гармонізації” ми вважаємо необґрунтованими й навіть небезпечними. Євроінтеграція не означає демонтажу власної мовної політики, тим паче в умовах війни”, – наголосила мовна омбудсманка.

Раніше голова ДЕСС Віктор Єленський розповідав про підготовку законопроєкту на вимогу дорожніх карт для вступу до Євросоюзу. У документі йдеться про розширення можливостей для національних меншин користуватися своїми мовами, зберігати й розвивати їх. 

Тим часом Івановська наголосила, що Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” є демократичним і не містить жодної заборони розвивати мови, культури тих національних меншин, які проживають в Україні.

“Інша справа, якщо ми десь локально будемо послуговуватися іншими мовами і передбачимо, що там має функціонувати суто мова цієї національної меншини. Так ми створюємо дискримінаційні умови для представників інших національних меншин та українців”, – вважає посадовиця.

Вона додала, що є універсальна державна мова як мова міжетнічного спілкування. Крім того, державна мова є спільним знаменником, який обʼєднує людей у велику політичну націю українців.

“Ми знову ж таки порушуватимемо права національних меншин, якщо будемо створювати такі лакуни, сегрегації або мовні гетто. Через те передбачено обов’язкове дублювання державною мовою друкованої продукції, супровід спортивних змагань. Ми не вважаємо, що Україна в якийсь спосіб применшує, упокорює або робить меншовартісними людей, які належать до етнічних меншин”, – наголосила уповноважена із захисту державної мови.

Вона послалася на позицію Конституційного Суду, що закон забезпечує розвиток культур і мов усіх людей і націй, які проживають на території України.

У листопаді цього року народний депутат Володимир В’ятрович опублікував допис у фейсбуку про те, що в уряді підготували законопроєкт, який передбачає застосування мови меншин у сферах надання послуг, спортивних змагань, у наукових виданнях та конференціях. 

“В місцях традиційного проживання національних меншин “акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативного характеру дублюються мовою відповідної національної меншини (спільноти)”. Ідеться не про переклад цих актів, який нікому й зараз не заборонено робити, а про запровадження елементів офіційної багатомовності, що не відповідає Конституції і законам України”, – зазначив В’ятрович.

Нагадаємо, що на початку березня в Києві презентували План заходів із захисту прав національних меншин. Проєкт документа розробили відповідно до міжнародних стандартів, рекомендацій Єврокомісії, а також пропозицій Ради громадських об’єднань національних меншин (спільнот) України. Реалізація плану триватиме до кінця 2027 року.