Близько 4800 вступників з ТОТ та прифронтових зон уже вступили на бюджет у 2025 році — МОН
Станом на початок серпня близько 4800 абітурієнтів з тимчасово окупованих територій (ТОТ) України зараховані в заклади вищої освіти. Вступ для них триватиме до 20 жовтня за окремою процедурою.
Про це на брифінгу 4 вересня розповів Олег Шаров, генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН України.
Олег Шаров на брифінгу в Києві 4 вересня. Фото: скриншот із трансляції Media Center Ukraine“Вступна кампанія триває до 20 жовтня, і хоча, звичайно, основні етапи її вже позаду, але передбачені законодавством додаткові набори ще продовжуються, і остаточні цифри стануть зрозумілими і викристалізуються вже тільки в третій декаді жовтня. Тому зараз ми могли б казати про те, що виходить на 90–95% вступної кампанії”, — зауважив посадовець на початку пресконференції.
Він наголосив, що повномасштабна війна Росії все ще має потужний вплив на цьогорічний вступ. Ідеться зокрема про міграцію — внутрішню та за кордон.
Ключовою цифрою цьогорічної вступної кампанії у виші Шаров назвав таку: загальна кількість вступників у порівнянні з 2024 роком зменшилась на 5%. Це і про кількість реєстрацій електронних кабінетів потенційних вступників, і про першокурсників, що зараховані на бюджет і контракт.
Шаров нагадав, що абітурієнти з окупації та з територій, наближених до активних бойових дій, можуть вступати за квотою-2 в основний період вступу.
Близько 4800 людей за цією квотою було зараховано станом на початок серпня. Всі, хто подаються після основної хвилі, проходять уже інші процедури вступу: зараховуються спочатку на контракт, а потім їх можуть перевести на бюджет. Зараз розпочався період їх переведення з контракту на бюджет, сказав Олег Шаров. Цього тижня (з 1 вересня) вже переведено 390 студентів. Щотижня переводитимуть якусь певну кількість людей — це триватиме до середини жовтня.
Освітянин наголосив, що система зарахування за пільгами для вступників з ТОТ існує з 2016 року, але трансформується відповідно до потреб часу, до безпекових моментів. У базах даних держава ніде не оприлюднює особисті дані абітурієнтів з ТОТ чи з територій активних бойових дій. Це робиться для того, щоб убезпечити родичів, які залишилися в окупації.
“Але ці люди (вступники з ТОТ. — Ред.) є, цих людей достатньо багато, і вони свідомо обирають українську вищу освіту, хоча для багатьох з них сьогодні приїхати з тимчасово окупованої території — це досить довгий шлях. Ну а хтось ще намагається вчитися онлайн, залишаючись на ТОТ, таке теж є”, — зазначив Шаров.
Також посадовець звернув увагу на відновлення закладів освіти після обстрілів. На його думку, повністю відновити освітню систему і зробити велику трансформацію освітніх просторів (належні укриття, переобладнання закладів) буде можливо тільки після завершення війни. Він додав:
“Сьогодні наше завдання — це наскільки можливо швидко усувати пошкодження, проводити якісь надзвичайні ремонтні заходи для того, щоб забезпечити функціонування закладів вищої освіти в тих регіонах, де можливий аудиторний освітній процес”.
Представник МОН також прокоментував рішення уряду дозволити виїзд за кордон чоловіків віком 18–22 років. Ідеться про постанову Кабміну №1031 від 26 серпня 2025 року “Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України”.
За його словами, це рішення матиме позитивний ефект для української освіти, проте вже в наступному році. Адже постанову ухвалили тоді, коли майже всі, хто міг вступити у 2025 році, вже виїхали на навчання за кордон.
Урядовець під час брифінгу згадав і про національний мультипредметний тест (НМТ), який складають випускники з 2022 року і можуть зробити це також за кордоном. Цьогоріч, як інформував Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО), тимчасові екзаменаційні центри діяли в 55 містах 33 країн.
Шаров каже: щороку від 10% до 12% учасників НМТ — це українці за кордоном. На його думку, нема сенсу складати НМТ за кордоном, не плануючи навчатися в Україні. Тому це ті вступники, які так чи інакше зберігають зв’язок з українською освітньою системою. Тобто вони або одразу повертаються в Україну, або планують навчатися вдома після покращення безпекової ситуації, або вчаться онлайн.
Наприкінці Олег Шаров пояснив, як ухвалюється рішення про переміщення закладу вищої освіти з небезпечних зон.
“95% рішень про переміщення ЗВО ухвалювались у 2014–2022 роках. Після вторгнення такі заклади можна перелічити на пальцях однієї руки й це найчастіше повторне переміщення, коли, наприклад, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля переїхав з Дніпра до Києва. Після 2022 року переміщень ЗВО з територій, наближених до зони бойових дій, в принципі не було”, — поінформував він.
В цілому рішення про переміщення закладу вищої освіти ухвалюють зазвичай спільно керівництво університету, місцева влада (обласна військова адміністрація) та МОН (або Мінкульт чи Міністерство охорони здоров’я — залежно від того, кому підпорядковується виш).
У переміщених ЗВО, як зауважив Шаров, кількість вступників поступово зменшується протягом кількох останніх років:
“Є лише окремі успіхи окремих вишів, факультетів, спеціальностей. Але, з іншого боку, зменшується і в цілому кількість студентів у системі вищої освіти. Тому ці процеси суголосні один з одним”.
Нагадаємо, квота-2 – це визначена частина максимального обсягу бюджетних місць (для відкритих конкурсних пропозицій) або загального обсягу бюджетних місць (для фіксованих конкурсних пропозицій), за якою можна приймати вступників на основі повної загальної середньої освіти або з освітнім рівнем молодшого бакалавра чи фахового молодшого бакалавра, місце проживання яких станом на 24 лютого 2022 року задекларовано або на ТОТ, або в населених пунктах, які держава станом на 1 липня 2024 року визначила як території активних бойових дій, або ці території були деокуповані після 1 січня 2024 року, і вступники або перебувають на ній або здійснили внутрішнє переміщення з неї в календарний рік вступу.
25 серпня цього року 10 громадських об’єднань, серед яких і ZMINA, закликали Міністерство освіти і науки гарантувати виділення достатньої кількості бюджетних місць для абітурієнтів з тимчасово окупованих територій. Причиною звернення стала критична ситуація з браком бюджетних місць в університетах для молоді з ТОТ України, яка прагне здобути освіту на підконтрольній території.
У зверненні правозахисників йшлося, що попри широку інформаційну кампанію та зусилля як з боку органів державної влади, так і громадського сектору, не всі охочі абітурієнти з ТОТ України змогли реалізувати своє право на освіту в Україні і, як наслідок, виїхати з тимчасової окупації. Однією з причин такої ситуації є брак бюджетних місць в університетах, інститутах та академіях.
ZMINA детально пояснювала, які системні проблеми існують у доступі дітей до української освіти та як їх усунути для забезпечення рівних освітніх можливостей.
