Мін’юст по-новому оптимізуватиме установи виконання покарань, їхні підприємства та СІЗО

Кабінет Міністрів виклав у новій редакції порядок оптимізації діяльності слідчих ізоляторів, установ виконання покарань та підприємств установ виконання покарань. 

Відповідне рішення ухвалили ще 8 жовтня. 

Студенти першокурсники Харківського національного університету внутрішніх справ на екскурсії в Олексіївській виправній колонії, 2017 рік. Правозахисники називали установу однією з найстрашніших колоній в Україні, бо непослух та незгоду там карали тортурами, а в Мін’юсті називали зразковою. Фото: univd.edu.ua

Процес оптимізації слідчих ізоляторів, установ виконання покарань та підприємств установ виконання покарань розпочали ще 2017 року, коли уряд ухвалив відповідний порядок. 

Тодішній заступник міністра юстиції Денис Чернишов розповідав ZMINA, що для консервації установи у відомстві мають провести капітальний ремонт будівель, ТЕО, а також експертну оцінку. 

“У системі – понад 6 тисяч різних будівель. Навіть якщо ми перебудовуватимемо по одній на день, на це піде понад 16 років”, – казав він. 

Згідно з оновленим порядком, оптимізувати місця несвободи можуть у трьох випадках: 

• для економії держкоштів; 
• для створення належних умов для утримання засуджених та взятих під варту; 
• для зменшення частки амортизаційних відрахувань і Амортизаційні відрахування – це специфічний вид фінансових ресурсів. З одного боку, амортизаційні відрахування – це витрати підприємства, тому що їхня сума, нарахована на виробничі необоротні активи, охоплює собівартість продукції, робіт, послуг. Водночас у складі виторгу (доходу) від реалізації продукції суму амортизаційних відрахувань розглядають як цільовий фонд, складову фінансових ресурсів, призначених для відтворення зношених у процесі виробництва необоротних матеріальних і матеріальних активів. у собівартості продукції, яку виробляють на підприємствах УВП. 

Оптимізувати установу можуть трьома шляхами – законсервувавши, ліквідувавши, реконструювавши та змінивши вид. 

Для кожної з цих дій мають бути вагомі підстави. Так, законсервувати можуть установу, яка наповнена менш як на 50% ліміту.

Ліквідовуватимуть місця несвободи через непридатність для подальшого використання або якщо відновити будівлі та споруду неможливо чи економічно недоцільно.

Реконструкції підлягатимуть як установи, так і підприємства: перші можуть реконструювати в УВП іншого виду або СІЗО, а СІЗО – в УВП. Водночас здійснюватимуть це незалежно від показників лімітного та фактичного наповнення.

• якщо в межах адміністративно-територіальних одиниць, на які поширюються повноваження міжрегіонального територіального органу, немає установи, з метою роздільного тримання засуджених до позбавлення волі у виправних і виховних колоніях;
• якщо фактичне наповнення установ, розташованих у межах адміністративно-територіальних одиниць, на які поширюються повноваження міжрегіонального територіального органу одного виду, становить більш як 80% їхнього лімітного наповнення.

Оптимізувати установи можуть лише за рішенням Мін’юсту на підставі протоколу засідання відповідальної комісії з оптимізації та за результатами розгляду техніко-економічного обґрунтування. 

Нагадаємо, що Україна входить до десятки країн Європи з найбільшою кількістю засуджених: у в’язницях та СІЗО загалом утримують понад 50 тисяч людей. Кожен дев’ятий сидить за зберігання заборонених речовин. 

Останніми роками уряд намагається погодити з європейськими стандартами умови тримання людей у пенітенціарних установах. Восени 2018-го їм дозволили носити бороди, курити в карцерах і спілкуватися безпосередньо з адміністрацією. Також затвердили нові норми харчування, а торік дозволили зберігати в’язням шприци, голки та презервативи. 

З жовтня 2021-го в деяких СІЗО дозволили телефонувати та користуватись інтернетом за гроші.