Мінрозвитку через пів року після реорганізації Мінреінтеграції взялося за Державну стратегію житлової політики
Після пів року нових повноважень, яке Мінрозвитку отримало після реорганізації Мінреінтеграції, міністерство ініціює розробку Державної стратегії житлової політики.
Про це інформує пресслужба Мінрозвитку.
Повідомляється, що 10 червня міністерство провело першу установчу зустріч засідання робочої групи щодо розробки Державної стратегії житлової політики за участі представників уряду, Офісу президента, Верховної Ради, місцевого самоврядування, міжнародних організацій, експертного середовища та громадянського суспільства.
Читайте також: Уряд запускає експериментальний проєкт створення фонду муніципального орендного житла: хто зможе його отримати?
Стратегія передбачає впровадження заходів підтримки для створення доступного соціального житла, збільшення кількості житла, доступного для ВПО та інших осіб, які нині не можуть орендувати чи придбати житло, в тому числі для осіб з інвалідністю.
Віцепремʼєр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба пояснив, що Державна стратегія житлової політики має стати системним документом, що визначатиме нову модель житлової політики в Україні – відкриту, прозору, фінансово життєздатну та адаптовану до викликів воєнного часу.
Він нагадав, що наразі пошкоджено або знищено понад 2 мільйони домогосподарств, що становить 13% усього житлового фонду країни. У країні – понад 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Олексій Кулеба“Ми розпочинаємо роботу, яка має дати відповідь на один із базових запитів суспільства – мати дім. Свій, безпечний, доступний, реальний. Ми добре усвідомлюємо, в яких умовах формуємо цю політику. Сотні тисяч родин втратили житло повністю. […] Саме тому житлова політика має змінити фокус. Ми маємо створити систему. Відкрите, чесне, збалансоване поле, де кожен – молодь, військові, родини з дітьми, ветерани, ВПО – розуміє, які є можливості, як ними скористатися, і що гарантує держава”, – сказав Кулеба.
Мета майбутньої стратегії, як пояснив Кулеба, забезпечити:
- реальну доступність житла – через розвиток орендного ринку, запуск ефективних фінансово-кредитних інструментів, удосконалення іпотечних програм;
- справедливу участь держави у розв’язанні житлових питань для ветеранів, військових, ВПО, багатодітних родин, молоді;
- розвиток інституційної спроможності місцевої влади – громади мають отримати дієві інструменти для реалізації житлової політики на місцях;
- залучення міжнародних партнерів, бізнесу, експертного середовища – для формування збалансованої, сталої моделі.
Представляючи концептуальне бачення майбутньої стратегії, заступниця міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська запропонувала дворівневу модель координації роботи — із залученням як центральних органів влади, так і місцевого самоврядування, громадськості та експертного середовища.
На рівні уряду вже створено міжвідомчу робочу групу. Вона відповідатиме за підготовку проєкту стратегії, узагальнення пропозицій і напрацювання рішень. Робота координуватиметься Керівним комітетом під головуванням віцепрем’єр-міністра. Водночас функціонуватиме технічна робоча група, що займатиметься аналітикою, консультаціями та розробкою змістових блоків.
Розробка Державної стратегії житлової політики є вимогою Плану для України (Ukraine Facility), визначена в рамках Реформи 7 (“Забезпечення доступу до житла для осіб, які його потребують”).
Нагадаємо, раніше Мінреінтеграції розробило проєкт Стратегії державної політики щодо забезпечення житлових прав внутрішньо переміщених осіб в Україні на період до 2027 року та операційний план заходів з її реалізації у 2024–2027 роках. Однак проєкт стратегічного документа так і не ухвалили.
3 грудня 2024 року уряд реорганізував Мінреінтеграції у Міннац’єдності.
31 грудня 2024 року уряд ухвалив Постанову № 1545, якою передав значну частину повноважень на той момент уже Міннац’єдності до Мінрозвитку.
Правозахисні організації констатували, що після кадрових і структурних змін в уряді низка важливих повноважень, серед яких впровадження засад і заходів перехідного правосуддя чи захист прав і свобод осіб, які порушено внаслідок тимчасової окупації, була загублена. А політика щодо постраждалих від війни втратила цілісність: її окремі компоненти були розподілені між міністерствами без належної координації.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини також розкритикував реорганізацію Мінреінтеграції, що погіршило захист постраждалих від війни.
Напередодні Конференції з відновлення України (URC2025) українські правозахисні та гуманітарні організації оприлюднили спільну заяву. У ній вони закликали уряд та міжнародних партнерів до перегляду підходів до національного відновлення. У центр уваги підписанти просять поставити права та потреби мільйонів українських громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), зокрема в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим.
Підписанти заяви наголосили, що збереження в уряді напряму реінтеграції ТОТ, підтримка та забезпечення прав постраждалих унаслідок збройної агресії є критично важливими, а інституційна спроможність уряду реагувати та долати негативні наслідки війни й окупації, побудова довгострокових стратегій реінтеграції та відновлення – необхідні для подальшого розвитку нашої країни.
