Меджліс подав позов проти Росії до Європейського суду з прав людини
Меджліс кримськотатарського народу 29 березня подав скаргу до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) на заборону російською владою діяльності Меджлісу і включення його до списку екстремістських організацій.
Про це повідомляється на сайті правозахисного центру “Меморіал”.
Інтереси Меджлісу в ЄСПЛ представлятимуть правозахисний центр “Меморіал” (юридичний директор Кирило Коротєєв, юристи Марина Агальцова і Тетяна Глушкова), Європейський центр захисту прав людини (EHRAC, Лондон) і Українська Гельсінська спілка з прав людини.
Представники Меджлісу кримськотатарського народу зазначили, що дії російської влади порушують статтю 11 про свободу зібрань і об’єднань Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод. Також заявники зазначили, що членів Меджлісу переслідують у зв’язку з їхньою політичною позицією, що є порушенням статті 18 (межі використання обмежень щодо прав).
Меджліс також вказує у скарзі, що російські суди не визнають його статусу як представницького органу корінного кримського народу, тим самим порушуючи статтю 14 (заборона дискримінації). Члени Меджлісу також стверджують, що були позбавлені права на справедливий судовий розгляд (стаття 6) та що вони не могли припустити, що їх діяльність стане порушувати антиекстремістське законодавство (стаття 7 – покарання виключно на підставі закону).
Нагадаємо, у квітні 2016 року підконтрольний Росії Верховний суд Криму заборонив діяльність Меджлісу на території анексованого півострова. Світове співтовариство висловило рішучий протест у зв’язку з такими діями російської влади.
Захист Меджлісу відправив апеляцію у Верховний суд Росії, однак апеляційна інстанція підтвердила заборону на діяльність Меджлісу кримськотатарського народу.
Для переслідування кримських татар широко застосовується російське антитерористичне і антиекстремістське законодавство. Ільмі Умерова, заступника голови Меджлісу, звинувачують у закликах до сепаратизму (“Меморіал” вважає його переслідування незаконним і політично мотивованим).
Ахтема Чийгоза звинувачують в організації масових заворушень у зв’язку з подіями 26 лютого 2014 року, Алі Асанова і Мустафу Дегерменджі – в участі в цих заворушеннях. Всі троє перебувають під вартою, “Меморіал” включив їх до списку політв’язнів.
Правозахисники задокументували 18 насильницьких зникнень, які досі не розслідувані. Тіла декількох активістів знайшли зі слідами побиття і тортур.
Мустафі Джемілєву, колишньому голові Меджлісу, і Рефату Чубарову, нинішньому голові Меджлісу, заборонено в’їжджати на півострів. Проти них порушено кримінальні справи.
Влада незаконно обшукує мечеті, ісламські школи та приватні будинки кримських татар. Багато хто з них був змушений виїхати на материкову Україну або до Росії.
Кілька кримськотатарських ЗМІ заборонені, інші переслідуються. Канал “АTR” – єдиний канал, що веде мовлення кримськотатарською мовою, – був змушений припинити діяльність, оскільки російська влада відмовила йому в отриманні ліцензії. Газету Меджлісу “Авдет” виселили з будинку, який вони займали довгі роки.
