Мало конструктиву, некоректна лексика та майже нічого про лесбійок: як українські медіа говорять про ЛГБТ
Висвітлюючи теми ЛГБТ-людей, українські медіа майже не пишуть про лесбійок, бо лише 1,4% згадок у загальній кількості матеріалів стосувалися їх.
Про це свідчать дані моніторингу Інституту масової інформації.
Дослідження і проводили з 1 травня до 15 червня – до початку Прайд-місяця та під час нього. Це дало змогу подивитися, чи залежить наповнення стрічки українських медіа від активності інформаційних кампаній спільноти, чи все-таки медіа систематично отримують новини про ЛГБТ-людей.
Найбільше на тему ЛГБТ писали УНІАН (11,3% і ), 24 канал та “Корреспондент” (по 9,9%) і “Страна” (9,4%). Менше згадок траплялося на НВ та Суспільному (по 8%), ТСН (6,6%), Укрінформі, ДТ, “Гордоні” (по 4,7%), УП (3,4%), РБК-Україна та “Обозревателе” (по 2,8%).
Найменше матеріалів виходило на “Цензорі”, “Сегодня” та “Політеці” (по 2,4%), “Лізі” (1,4%), ЗІК (0,9%), і водночас жодного матеріалу на Інтерфаксі. Дослідники кажуть, що видання систематично ігнорує тему ЛГБТ-людей.
Кожен третій матеріал про ЛГБТ стосувався спільноти загалом (65,6% кількості матеріалів, які ввійшли до моніторингу). Кожен п’ятий матеріал – транссексуалів (19,3%), і лише у 8,5% матеріалах писали про геїв. Найменше згадок було про бісексуалів (1,9%) та лесбійок (1,4%). Дослідники звернули увагу, що низькі показники згадок про лесбійок фіксуються не вперше, адже минулого року в моніторинговий період згадок про них узагалі не було.
Загалом 49,5% всіх матеріалів у медіа дослідники зарахували до категорії “міжнародного значення”, куди потрапили згадки про зірок шоу-бізу та ЛГБТ, а також політику іноземних країн щодо ЛГБТ. 42,9% всіх матеріалів стосувалися України та регіонів, однак набір новин охоплював лише акції (21,7% загальної кількості матеріалів) та новини шоу-бізнесу (19,8%). Ще 7,5% матеріалів стосувалися РФ та, зокрема, спростування російської пропаганди.
Інформацію про ЛГБТ-людей журналісти зазвичай шукають на інших сайтах новин, у соціальних мережах, однак лише в 15,1% вони шукали власні теми або писали про те саме, що й інші редакції, проте опрацьовували матеріали трохи більше. Дослідники кажуть, що громадські організації, які є одним з найважливіших джерел у висвітлені теми, були джерелом інформації лише у 12,7% матеріалів.
Щодо некоректної лексики, то її побачили в 5,2% матеріалів. Слова “гомосексуалізм” або “нетрадиційна сексуальна орієнтація” використовували 8 із 20 досліджуваних медіа, а найчастіше це робили на сайтах “Корреспондент” і “Страна”; значно менше порушень було на ТСН, “Сегодня”, УНІАН, “Обозревателі” та ДТ.
Окремо дослідники відзначили хештеги “гомосексуализм”, “пропаганда гомосексуализма” та інші на сайті “Корреспондент”.
“Ще здається стара як світ лексема “гомосексуалізм”, яку просто неприпустимо вживати в текстах, оскільки суфікс “-ізм” вказує на течію, учення або хворобу. Коректно вжити “гомосексуальність”. Та і хто сказав, що сексуальність людей буває традиційна та нетрадиційна, хто придумує всі ці категоризування? Всі ці лексеми не лише всіляко намагаються акцентувати та поділити на біле і чорне, “як у мене (тобто гетеро), або ніяк”. Це насамперед свідчить про недостатню освіту або небажання журналістів готувати якісні тексти для своєї аудиторії”, – пояснюють дослідники.
Лише 2,4% матеріалів про ЛГБТ експерти назвали “конструктивними”, або такими, в яких журналісти не просто готували факти, але водночас намагались аудиторії подати інформацію дещо більше і ширше. Найбільше таких матеріалів готували журналісти Суспільного, але поодинокі матеріали траплялися на 24 каналі та сайті НВ.
Окрім акцій та шоу-бізнесу українські медіа писали про ЛГБТ у політиці (9% загальної кількості матеріалів), бізнесі (8,5%), а 8,5% стосувалися тем криміналу та законів (8%). Лише 3,3% матеріалів було про дослідження та цифри щодо ЛГБТ, а 2,4% матеріалів присвятили життєвим історіям.
Фотографія обкладинки: ABC
