Майже 50% українців вірять, що вакцина небезпечніша за коронавірус, – опитування USAID-Internews

Дата: 17 Листопада 2021
A+ A- Підписатися

68% українців зустрічали цього року в інформаційному полі твердження про те, що побічні ефекти від вакцини небезпечніші за коронавірус, водночас 49% респондентів вважали його правдивим, а 47% поділилися цим твердженням з іншими.

Про це свідчать дані дослідження “Ставлення населення до медіа та споживання різних типів медіа”, проведеного на замовлення USAID-Internews і презентованого 17 листопада.

Дослідження для вивчення звичок українців зі споживання медіа та оцінювання рівня медіаграмотності соціологічна компанія InMind проводила в липні-серпні 2021 року. В межах дослідження опитали 4000 респондентів у 12 областях України. Похибка вибірки не перевищує 2,5%.

Опитування, зокрема, виявило, що більшість українців зустрічала дезінформацію і від 30% до 50% були схильні вірити у фальшиві наративи.

Разом із медійними організаціями та партнерами з медіаграмотності, такими як Інститут масової інформації, “Детектор медіа”, “Інтерньюз-Україна”, Академія української преси, Інститут демократії імені Пилипа Орлика, інтернет-виданнями “Тексти” та “БезБрехні”, організація Internews підготувала короткий тест, щоб визначити, як практично респонденти можуть відрізнити якісні новини від дезінформації.

Результати тесту показали значне збільшення кількості громадян, що правильно визначили, яка інформація є правдивою, а яка ні, у кожній з трьох поданих новин (11% було у 2020 році; 24% у 2021-му). Лише 6% респондентів не дали жодної правильної відповіді – значно кращі показники в порівнянні з попередніми роками.

Однак результати дослідження виявилися не такими позитивними, коли респондентів запитали про поширення дезінформації. Більшість українців стикалася з цими історіями, і, що ще більш тривожно, значна частина повірила в них. Це викликає особливе занепокоєння, коли йдеться про дезінформацію про вакцину проти Covid-19: 68% опитаних чули історію про те, що вакцина є небезпечнішою за сам коронавірус, а 49% сказали, що вважають це правдою.

Крім того, у 2021 році найбільше опитувані довіряли твердженням, що Україною керують зовнішні структури та що борги за комунальні послуги автоматично списуватимуться. Найменше респонденти виявили довіри до інформації, що Україна – недодержава. Найобговорюванішими стали новини про побічні ефекти вакцини та борги за комунальні послуги.

“Хоча в нас є певні підстави для оптимізму, оскільки українці демонструють покращення навичок медіаграмотності в порівнянні з попередніми роками, попереду ще багато роботи. Більше людей, ніж будь-коли, насамперед покладаються на соціальні мережі для отримання новин і, як наслідок, стикаються з неправдивими та зловмисними наративами, які ставлять їхнє життя під загрозу. Зараз найважливіше забезпечити громадянам доступ до достовірної інформації та сприяти активному розвитку їхньої особистої стійкості до дезінформації”, – заявила під час презентації директорка Internews в Україні Джилліан Маккормак.

Цьогорічне опитування USAID-Internews щодо споживання медіа виявило, що телебачення продовжує втрачати позиції як джерело новин та інформації. Так, лише 46% респондентів сказали, що дивляться телебачення, щоб отримувати новини, у порівнянні з 85% у 2015 році. Довіра впала до найнижчого рівня з початку опитування, і лише 40% респондентів сказали, що довіряють телевізійним новинам.

Під час особистих інтерв’ю дослідники виявили, що 63% респондентів використовували соціальні мережі для отримання новин, що лише на 1% більше, ніж торік. Facebook залишається найпопулярнішим соціальним медіа серед українців, а Telegram продовжує залишатися популярним майже для всіх вікових груп (крім 50+), що на 2% більше, ніж минулого року.

Хоча довіра є найвищою до онлайн-медіа, відсоток довіри знизився з 48% у 2020 році до 44% у 2021-му. Водночас учасники фокус-груп сказали, що іноді вважають їх ненадійними та упередженими. Більшість інших видів медіа залишилася на тому ж низькому рівні довіри, лише радіо та друковані ЗМІ трохи відновилися. Національне радіо отримало на 3% більше довіри (24% 2021-го проти 21% 2020 року); регіональне радіо – на 3% більше (25% 2021-го проти 22% 2020 року). Національні друковані медіа отримали 22% (19% було у 2020 році), а регіональні друковані медіа додали 1% (23% у 2021 році проти 22% у 2020-му).

На питання про те, з висвітлення яких тем бракує інформації, близько 45% респондентів відповіли, що відчувають недостатню поінформованість про реформи, які відбуваються у сферах освіти, пенсійного забезпечення, охорони здоров’я, енергетики, землі та децентралізації.

Повну презентацію можна завантажити тут: Опитування ставлення населення до медіа та споживання різних типів медіа – 2021.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: