Лубінець просить депутатів законодавчо визначити постраждалих від збройної агресії Росії: це потрібно для майбутніх репарацій

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець закликав народних депутатів законодавчо визначити постраждалих унаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Він переконаний, що це завдання стоятиме перед парламентом у 2023 році.

Про це йдеться в спецдоповіді Омбудсмана щодо дотримання прав постраждалих від російської агресії в Україні, що охоплює період подій від 24 лютого до 31 жовтня 2022 року, передає кореспондент видання ZMINA.

Дмитро Лубінець

Омбудсман вказав, що існують певні складнощі у виділенні категорій осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України. Вони пов’язані з відсутністю в національному законодавстві визначення, кого можна вважати особами, які постраждали від збройної агресії проти України.

За словами Дмитра Лубінця, потерпілі мають право на репарації.

“Однак кількість таких осіб є настільки великою, що індивідуальні звернення до суду неминуче призводитимуть до колізій і складнощів, пов’язаних з відсутністю уніфікованого підходу до позбавлення “державного імунітету” й механізму стягування збитків з держави-агресора в межах національної юрисдикції”, – вказує Уповноважений. 

Він наголосив, що поняття “особи, які постраждали від збройної агресії проти України” має отримати належне законодавче визначення з урахуванням європейських і міжнародних стандартів.

Це стосується і формування чіткого переліку категорій таких осіб, адже саме ці категорії потребуватимуть першочергового правового захисту й соціальної підтримки за активної участі міжнародної спільноти та претендуватимуть на відшкодування збитків від держави-агресора.

Дмитро Лубінець нагадав, що право міжнародної відповідальності держав передбачає, що держава, відповідальна за порушення міжнародного гуманітарного права (МГП) або міжнародного права прав людини, повинна:

• припинити протиправну поведінку;
• надати відповідні запевнення і гарантії її неповторення;
• здійснити повне відшкодування, що охоплює реституцію, компенсацію та сатисфакцію окремо або в їхньому поєднанні, які надаються однією державою іншій у межах спеціально створених міждержавних комісій або наявних судових механізмів.

Омбудсман вказує, що правовий режим МГП не передбачає жодних механізмів індивідуальних звернень жертв до держави-порушниці – право на репарації в інтересах постраждалих осіб реалізують держави їхнього громадянства.

До судових механізмів компенсації шкоди, що діють у межах міжнародного права прав людини, належить Європейський суд з прав людини. Утім, Парламентська асамблея Ради Європи закликала скористатися можливістю згідно зі статтею 33 Європейської конвенції з прав людини для спільного або окремого подання до ЄСПЛ будь-яких заяв про ймовірні порушення конвенції та протоколів до неї, скоєні РФ до 16 вересня 2022 року, коли Росія припинила бути стороною конвенції. 

Дмитро Лубінець назвав критичною проблему відшкодування Росією збитків Українській державі, фізичним і юридичним особам унаслідок порушення нею норм МГП і серйозних порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях.

“Шкода, завдана під час легітимних з погляду МГП атак РФ, також має бути відшкодована державою-агресором у межах її відповідальності за акт агресії. Важливо наголосити та тому, що втрати, завдані Україною під час будь-яких дій, спрямованих на захист від збройної агресії (наприклад, шкода від систем протиповітряної оборони), мають покриватися РФ, оскільки, якби не агресія, Україні б не довелося використовувати військову техніку та зброю, намагаючись відновити свій суверенітет і захищаючи своїх громадян від зазіхань на їхні фундаментальні права, передусім права на життя, свободу, гідність, особисту недоторканність, а також право мирно володіти своїм майном”, – наголосив Омбудсман. 

Дмитро Лубінець виступає за впровадження відповідного компенсаційного механізму. На його переконання, підставою його створення може бути міжнародний договір або акт національного законодавства, наприклад міжнародний договір щодо конфіскації майна РФ за кордоном у порядку контрзаходів та передання його до компенсаційного фонду. Реалізація відшкодування окремим фізичним і юридичним особам можлива в межах як міжнародного механізму, так і національних адміністративних репараційних процедур за активного сприяння міжнародної спільноти та відповідальності держави-агресора.