Лубінець скерував подання до Конституційного Суду через мораторій на виконання судових рішень під час війни

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до Конституційного Суду з вимогою перевірити на відповідність Конституції одну з норм Закону “Про виконавче провадження”, яка фактично зупиняє виконання судових рішень під час війни.

Про це він повідомив на своїй сторінці у фейсбуці.

Так, йдеться про абзац 22 пункту 10-2 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” закону, який запроваджує повний мораторій на виконання судових рішень щодо органів і юридичних осіб, залучених до оборони держави.

Лубінець пояснив, що ця норма блокує виконання будь-яких судових рішень немайнового характеру на період воєнного стану. На його думку, це нівелює не лише права, які вже підтвердив суд, а й саме право на судовий захист, адже держава фактично не забезпечує виконання таких рішень.

Тож посадовець звернувся до Конституційного Суду через системне порушення прав людини. Він наголосив: громадяни, на користь яких суд ухвалив рішення немайнового характеру, не повинні втрачати право на їхнє виконання лише через воєнний стан.

Мораторій поширюється на підприємства оборонно-промислового комплексу, військові частини та органи військового управління, з’єднання, військові виші, військові підрозділи закладів вищої освіти, а також установи й організації в складі Збройних сил України.

За словами Лубінця, через дію цієї норми зараз заблоковане виконання судових рішень, якими, зокрема, територіальні центри комплектування зобов’язують внести зміни до реєстру “Оберіг”, наприклад вилучити людину з військового обліку. Також не виконуються рішення, якими військові частини мають розглянути рапорт військовослужбовця або видати наказ про його звільнення зі служби.

Окремо Омбудсман звернув увагу на рішення, які закон зобов’язує виконувати негайно. Йдеться, зокрема, про поновлення на роботі або на публічній службі людей, яких звільнили незаконно. Через мораторій такі особи не можуть повернутися на посаду, навіть маючи рішення суду.

У цій ситуації, як вважає Лубінець, держава порушує не лише право на судовий захист, а й право на працю. Заборона на виконавчі дії щодо немайнових рішень, за його оцінкою, унеможливлює реальне відновлення порушених прав і зводить судовий захист до формальності.

Конституційне подання він скерував до Конституційного Суду 30 грудня минулого року.

Нагадаємо, що в жовтні 2025 року Лубінець закликав громадян, зокрема військовозобов’язаних і працівників ТЦК та СП, “не розколювати суспільство” та дотримуватися законодавства під час мобілізації. 

Під час ухвалення закону про мобілізацію, який мав би покращити систему призову, Омбудсман спершу критикував ініціативу за норми, які не працювали б ефективно, бо порушують Конституцію. За кілька годин Лубінець передумав та заявив, що документ “виглядає максимально демократично”.

Замість Уповноваженого суперечливі норми критикували представники бізнесу та аспіранти.  

Ухвалений у підсумку закон поміж іншим сильно збільшив штрафи для військовозобов’язаних, які не оновили дані в ТЦК та СП. Вже цього року парламент дозволив платити “стягнення зі знижками”, щоб спонукати 6 мільйонів тих, хто дані не оновив навіть попри загрозу великого штрафу.