“Ловили й одразу вбивали”: ще один російський військовий розповів журналістам про вбивства цивільних у Бучі

Російський військовий-контрактник розповів журналістам, як на початку повномасштабного вторгнення та окупації Київщини брав участь у вбивствах мирних мешканців Бучі. 

Його історію записали журналісти “Російської служби BBC”. 

Тіло людини у будинку в Бучі. Фото: AP

Росіянина призвали до армії навесні 2021 року й у серпні того ж року він уклав контракт. У січні 2022-го його разом з іншими військовими відправили “на навчання” у Білорусь, а потім – в Україну. Російські танки їхали до Чорнобиля без обстрілів, а під вогонь ЗСУ вперше потрапили у Гостомелі.

“Одразу п’ять трупів і десятки поранених, навіть тих, хто сидів всередині, все одно пробивало. БМП-2 тонкі, і їх спокійно пробиває”, – пригадує росіянин. 

Вже на початку березня батальйон, у якому служив співрозмовник журналістки, заїхав до Бучі, де одразу ж у центрі міста знову потрапив під обстріл: “Одразу мінус два замкомандира полку, наш комбат і купа рядових”.

Сергій розповів, що весь час російські військові мали проблеми із забезпеченням харчами, а тому, приїхавши у Бучу, почали грабувати. Також росіяни почали вбивати цивільних: 

“Якщо на наші позиції місцеві заходили, їх брали, допитували та майже одразу вбивали. Вони телефонами посилали ЗСУ теги нашого розташування. Бувало, сидиш, повз чоловік на велосипеді проїхав, і через хвилину по нас прилітає дуже точно. Та там такі кадри траплялися – на квадроциклі їде, всіх нас знімає на телефон, у нього на шоломі написано “Воїн світла”, а на квадрику – “Світловоїн”, ***. Його впіймали, вбили відразу”. 

Чоловік розповів, що окупанти вживали багато алкоголю і стріляли у нетверезому стані. 

“Тверезіли від адреналіну?” – запитує у росіянина журналістка.

“Та ні. Відстріляли й далі пішли бухати”, – відповідає він. 

Тіла на вулиці у Бучі. Фото: Getty Images

Через вживання алкоголю деякі російські військові отримували травми. Так, Сергій розповів історію одного з командирів: “Наш командир служив 12 років, але жодного разу в бойових діях не був, лише в частині сидів. У нього кукуха з’їхала за тиждень. Він напився і поліз на другий поверх будинку, вдалині розірвався якийсь снаряд, він стрибнув униз, переламав ноги. Його забрали, грошей не виплатили, зараз у психлікарню ходить”.

Запитала журналістка й про те, що робили окупанти з жінками. 

“По-різному було. Я нічого. І моя перша батарея теж нічого”, – відповів окупант. 

Сергій також розповів, що багатьох вбитих російських військових командування залишає у полі й повідомляє рідним про нібито зникнення безвісти. 

Невдовзі росіянина відправили до Білорусі, а звідти знову в Україну, однак він втік: віддав зброю командиру в руки й поїхав. З ним втекли ще семеро із різних міст.

Після оголошення у Росії так званої “часткової мобілізації” Сергію та іншим контрактникам почали телефонувати та викликати на війну. Сергій поговорив з адвокатом і нині обирає із двох варіантів: отримати умовний термін за розірвання контракту та непокору мобілізації або використати у військкоматі довідку від психіатра.

Розповідаючи про Бучу, росіянин казав журналістці, що деякі фотографії масових захоронень були постановними. На деяких кадрах він впізнавав ями, які російські військові нібито самі копали, щоб маскувати танк: “А на фото поряд хрест стоїть. Але це не могильні ями, ми ж знаємо. А вони виставляють, що типу трупи”.

Протиріччя у своїх же словах про те, що росіяни розстрілювали у Бучі людей, бо підозрювали у допомозі ЗСУ, чоловік не пояснив.

Нагадаємо, що це не перший російський військовий, який відкрито заявляє про вчинення воєнних злочинів в Україні. Раніше російський солдат 64 мотострілецької бригади Данило Фролкін, якому Офіс генерального прокурора оголосив про підозру в порушенні законів та звичаїв війни, зізнався журналістам, що вбив людину під час окупації Київщини. 

Нині правоохоронці виявили вже 1 352 тіла вбитих росіянами цивільних мешканців Київщини.