Локальні громади мають долучитися до працевлаштування переселенців – голова ради ВПО Києва
Центри зайнятості в Києві за три роки допомогли знайти роботу лише 8400 переселенцям з понад 426 тисяч внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Більшість шукає роботу на фахових або профільних сайтах роботи на кшталт Work.ua.
Про це сказала Ольга Алтуніна, голова ради ВПО в місті Києві, на форумі Human capital dimension at the URC 2025. Focusing on Return and Recovery у Києві, передає кореспондент видання ZMINA.
Вона повідомила, що Київська громада прийняла понад 426 тисяч внутрішньо переміщених осіб, що становить 10% загальної кількості в 4,6 млн ВПО в Україні.
Під час опитування ВПО розповіли, що вони обрали столицю через економічний чинник, сподіваючись, що знайдуть тут роботу.
Ольга Алтуніна припускає, що ключові висновки цього опитування стосуються всіх громад України, які приймають.
27% внутрішньо переміщених осіб у Києві працевлаштовані. Решта працює дистанційно, або це громадяни похилого віку, діти та молодь, які ще не працюють. Станом на сьогодні 17% ВПО шукають роботу.
“Якщо подивитися статистику центру зайнятості, то помітно, що за останні три роки центри зайнятості допомогли знайти роботу 8400 переселенцям. Це дуже маленька цифра. Коли ми спитали у ВПО, чому вони не йдуть до центрів зайнятості й де шукають роботу, то 60% сказали, що вони шукають роботу на фахових або профільних сайтах роботи штибу Work.ua і саме там знаходять роботу. А до центрів зайнятості не звертаються, бо вони вважають, що там пропонують лише важку і низькооплачувану роботу. Отже, нам є над чим працювати”, – сказала Ольга Алтуніна.
З 8400 ВПО, які знайшли роботу завдяки центру зайнятості, 61 особу за три роки центри зайнятості запросили на громадські роботи. 381 людина отримала мікрогранти, 37 людей – гранти.
“На 426 тисяч ВПО – це дуже маленькі цифри. Ми вважаємо, що нам потрібно спускатися на локальний рівень, що це завдання не тільки держави, не тільки центру зайнятості, а й у локальних громадах потрібно проводити просвітницьку та інформаційну роботу, адже громади, що приймають, краще за всіх знають реальну ситуацію. Вони працюють з роботодавцями й можуть, на наш погляд, значно покращити цю ситуацію”, – пояснила Ольга Алтуніна.
Крім того, вона наголосила на потребі посилити інформування ВПО про можливості. Вона також звернула увагу, що ВПО не знають, що центри зайнятості видають ваучери на навчання для громадян старшого віку.
“Я про це випадково дізналася минулого року і була здивована, коли почала запитувати у ВПО, які зі мною виїхали з Донецької області, чи знають вони про таку програму. Ні, не знають. Лише 400 осіб за три роки отримали такі ваучери на навчання. Це фіксована сума, яку отримує заклад вищої освіти, коли людина ВПО приходить до них на для отримання другої освіти. Я отримала такий ваучер і тепер здобуваю другу освіту в КНУ імені Тараса Шевченка”, – повідомила Ольга Алтуніна.
32% ВПО сказали, що вони відчули дискримінацію, зокрема через вік, фізичні обмеження. 12% ВПО сказали, що роботодавці не розглядали як претендентів на вакансію, вважаючи таких громадян України людьми, яких вони навчать, нададуть робоче місце, і з часом ті покинуть громаду, а кошти, витрачені на облаштування робочого місця і на навчання, можуть бути не використані.
Ольга Алтуніна не погодилася з тими роботодавцями, які так думають, адже 74% ВПО, які сьогодні мешкають у Києві, заявили, що вони й надалі планують залишатися в столиці.
Говорячи про основні виклики ринку праці в столиці, Ольга Алтуніна виділила три категорії. Перша – невідповідність кваліфікаційним потребам ринку Києва, адже ВПО до столиці приїхали здебільшого з Донецької, Луганської і Харківської областей і не мають досвіду роботи, представленого в Києві. Такі переселенці мають досвід в аграрному секторі, секторі важкої, переробної промисловості або видобування корисних копалин, утім не можуть використати його в столиці.
Наступний виклик – відсутність документів про освіту та трудової книжки, адже більшість людей, які виїхали з окупованих територій або з територій, де ведуться активні бойові дії, втратили свої документи на освіту.
Як відомо, у травні 2025 року Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив у своїй спецдоповіді, що Кабмін досі не запровадив механізму верифікації знань та навичок, здобутих в окупації.
Третій виклик, який виокремлює Ольга Алтуніна, – дискримінація та стигматизація. За її словами, незважаючи на вкрай високий рівень солідарності в суспільстві, трапляються випадки упередженого ставлення до переселенців.
Вона переконана, що держава має затвердити окрему цільову програму працевлаштування ВПО або внести це питання як окремий розділ до Національної стратегії зайнятості.
“Важливо залучати ВПО через різні інструменти – через раду ВПО, опитування, дослідження, через різні платформи для того, щоб чітко дізнатися про проблему, потреби і як, на погляд ВПО, треба вирішувати виклики”, – вважає Ольга Алтуніна.
Водночас вона висловила думку, що до роботи з ВПО мають долучатися локальні громади, оскільки саме вони отримуватимуть нову робочу силу, надходження більшої кількості податків до місцевого бюджету і, отже, мають бути першими зацікавлені, щоб переселенці були працевлаштовані.
“Ми знаємо, що багато громад, які вводять бальну систему для отримання соціального житла у своїх громадах, однією з умов ставлять працевлаштування ВПО. Крім того, Мінсоцполітики, коли визначало критерії виплати ВПО допомоги на проживання, також визначило критерій працевлаштування та отримання доходів. Якщо ж людина не працює, вона має бути на обліку в центрі зайнятості”, – звернула увагу Ольга Алтуніна.
Нагадаємо, у травні 2025 року Омбудсман констатував брак механізмів підвищення рівня зайнятості ВПО в Україні.
