Китай затримав двох незалежних журналістів після їхнього розслідування корупції в провінції Сичуань
1 лютого 2026 року поліція затримала незалежних журналістів Ву Інцзяо і Лю Ху. Це сталося після їхнього розслідування корупції на місцевому рівні.
Про це повідомляє міжнародна організація “Репортери без кордонів” (RSF).
Лю Ху і Ву Інцзяо. Фото: “Репортери без кордонів”Так, затримання відбулося після публікації їхнього спільного розслідування у WeChat 29 січня 2026 року. У матеріалі журналісти викрили ймовірну корупцію Пу Фаю, партійного секретаря повіту Пуцзян у провінції Сичуань. Після цього платформа видалила публікацію.
Перед арештом Лю Ху оприлюднив у WeChat скриншоти повідомлень від співробітника міської комісії з дисциплінарної перевірки та нагляду Ченду. Представник комісії двічі закликав журналіста зв’язатися з органом і наголосив, що скарги слід подавати лише через офіційні канали, а не публікувати в медіа.
Слідчі висунули затриманим медійникам обвинувачення в “поширенні неправдивих звинувачень” та “незаконній підприємницькій діяльності”.
RSF заявили, що шоковані затриманням журналістів. В організації пояснили, що цей випадок демонструє, наскільки ворожим стало середовище для незалежної журналістики в Китаї. За правління Сі Цзіньпіна держава майже повністю взяла під контроль інформаційний простір і сприймає незалежних репортерів як загрозу.
Організація закликала міжнародну спільноту посилити тиск на китайську владу, замість того щоб нормалізувати відносини, що, за оцінкою RSF, лише сприяє подальшим репресіям і переслідуванню журналістів.
Ву Інцзяо працює журналістом-розслідувачем і фриланс-фотографом, його неодноразово номінували на професійні нагороди. Лю Ху раніше працював журналістом-розслідувачем у виданні New Express і здобув відомість завдяки викриттю корупції серед посадовців.
У 2013 році поліція Пекіна вже затримувала Лю Ху за звинуваченням у “провокуванні конфліктів” і “поширенні чуток”. Тоді він провів під вартою 364 дні, після чого його звільнили під заставу. У 2014 році RSF внесла його до списку “100 героїв інформації”.
Журналістська робота в Китаї стала вкрай небезпечною. Майже всі офіційні медіа контролює держава, тому незалежні журналісти змушені працювати через соцмережі, попри цензуру і стеження. Вони часто публікуються під псевдонімами й ризикують видаленням матеріалів та блокуванням акаунтів.
Китай залишається світовим лідером за кількістю ув’язнених журналістів: наразі під вартою перебувають 123 медійники. У Всесвітньому індексі свободи преси RSF за 2025 рік країна посідає 178-ме місце зі 180.
Нагадаємо, що 19 вересня 2025 року в Китаї суд призначив ще чотири роки ув’язнення журналістці Чжан Чжань, яка у 2020 році документувала спалах Covid-19 у місті Ухань.
У 2020 році китайську медійницю вперше засудили до чотирьох років ув’язнення за звинуваченням у “розпалюванні сварок та провокуванні конфліктів”, після того як вона публікувала репортажі з переповнених лікарень та порожніх вулиць Уханя. Її відео показували, наскільки дійсність відрізнялася від офіційної версії Пекіна.
Через місяць після арешту журналістка оголосила голодування. Але, за словами адвокатів, їй зв’язували руки та примусово годували через зонд.
