Ледь не побилися – кваліфкомісія пообіцяла таки відкрити досьє кандидатів до Верховного Суду

Вища кваліфікаційна комісія України (ВККС) не розпочне співбесіду із жодним кандидатом до Верховного Суду, поки не отримає інформацію або висновок про кандидата від Громадської ради доброчесності (ГРД). 

У цьому запевнив голова ВККС Сергій Козьяков, передає кореспондент Центру інформації про права людини. 

За його словами, одна з небагатьох підстав, за якими кандидат може йти до Вищого адміністративного суду й намагатися скасувати рішення – це недотримання процедури.

“Надання висновку або інформації від ГРД – це частина адміністративної процедури. А тому, якщо ми не будемо чекати поки нададуть, ми можемо отримати негативне рішення адміністративного суду”, – заявив він.

Як зауважує кореспондент, таку заяву голова ВККС зробив після палкої суперечки з громадськими активістами і членами Громадської ради доброчесності. 

Уранці 1 березня вони пікетували кваліфкомісію суддів, вимагаючи оприлюднити досьє на кандидатів на посаду Верховного Суду. 

Активісти та Громадська рада доброчесності звинуватили комісію в тому, що вона протягом чотирьох місяців не спромоглась оприлюднити досьє. Вони переконані, що таким чином ВККС робить конкурс непрозорим і ускладнює громадськості, ЗМІ та ГРД можливість аналізувати доброчесність кандидатів. 

Активісти влаштували Марш невідомих у мантіях. Цим перформансом організатори акції натякали, що невідомо, хто йде у Верховний Суд. 

Співзасновник Руху ЧЕСНО Тарас Шевченко звинуватив ВККС у тому, що та навіть не надає досьє за запитами на інформацію. 

“Громадський рух ЧЕСНО звертався до ВККС з інформаційним запитом з проханням надати інформацію, що міститься у досьє про окремих кандидатів у Верховний Суд. Із таким же запитом до Комісії звертався журналіст Сергій Андрушко. На обидва запити ВККС відповіла відмовою. Таким чином Комісія не просто не виконала норму закону про судоустрій та статус суддів, але й такою відмовою порушила закон про доступ до публічної інформації”, – сказав він. 

У свою чергу Сергій Козьяков пояснив, що закон про судоустрій і статус суддів вимагає оприлюднення досьє в автоматизованій системі. А для цього потрібно отримати програмне забезпечення та КСЗІ. Він зауважив, що коштів на розроблення програмного забезпечення не виділено. 

Та активісти наполягають, що ВККС не порушить законодавство, якщо вона оприлюднить досьє відповідно до закону “Про доступ до публічної інформації”. 

“Ми зараз думаємо, яким чином зробити так, щоб можна було ознайомлюватись у паперовому вигляді або у відсканованому вигляді, не порушуючи при цьому закону. Це буде найближчого часу”, – заявив він. 

Члени Громадської ради доброчесності нагадали, що вони обмежені у часі роботи із досьє, бо на їхній основі ГРД має сформувати та надати комісії негативні висновки про кандидатів не пізніше, ніж за 15 днів до початку співбесід.

“Висновок Ради є єдиною можливістю громадського впливу на добір суддів. Без аналізу суддівських досьє висновки будуть неповні, а іноді – неможливі. Це неприпустимо, коли ключовий орган, який відповідає за реформу правосуддя, сам порушує закон та не дозволяє ГРД виконати свої функції”, – зазначив активіст Автомайдану та член Громадської ради доброчесності Роман Маселко.

Тим часом кандидатка до Верховного Суду, голова Ради суддів України Валентина Сімоненко виступила проти використання суддівської атрибутики під час Маршу невідомих у мантіях. 

“Використання атрибутів судової влади іншими особами може бути розцінено як привласнення атрибутів судової влади та функцій судової влади. Прошу всіх учасників акції утриматися від порушень закону та привласнення будь-яких функцій будь-якого органу державної влади”, — ідеться у розповсюдженій прес-службою Ради суддів заяві.

Нагадаємо, в Україні триває конкурс на зайняття 120 посад у 4 касаційні суди у складі Верховного Суду. Вже відбулося два етапи конкурсу на посаду до Верховного Суду. Після першого етапу конкурсу відсіялася сотня претендентів на посаду суддів Верховного Cуду. 

21 лютого відбувся другий етап – кандидати виконали практичне завдання. Вони мали змоделювати судовий процес і написати судове рішення. Деякі кандидати до Верховного Cуду під час другого етапу писали рішення, які самі ж раніше ухвалили. За повідомленнями ЗМІ, серед таких кандидатів була й голова Ради суддів України Валентина Сімоненко. У першому етапі конкурсу вона набрала 73,5 балів із максимальних 90. Роботи другого етапу кваліфкомісія наразі перевіряє. 

Згодом вони матимуть тестування морально-психологічних якостей. Після цього Громадська рада доброчесності надасть свої висновки про невідповідність деяких кандидатів. Насамкінець до середини березня претенденти візьмуть участь у співбесідах.

Новий Верховний Суд має запрацювати у квітні. Судді Верховного Суду довічно отримуватимуть заробітну плату у декілька сотень тисяч гривень. 

Раніше рух “Чесно” назвав одіозних кандидатів на посади суддів Верховного Суду із Вищого господарського суду України (ВГСУ), із Вищого адміністративного суду, Верховного суду України, а також із Вищого спеціалізованого суду України.

У грудні 2016 року рух “Чесно” повідомляв, що у Верховний Суд претендують усього 29% кандидатів не із суддівської системи. 

Рух також закликає надсилати будь-яку інформацію, яка б свідчила про недоброчесність конкурсантів, за спеціальною формою “Чесно” https://goo.gl/Z9Nd0L, або надіславши електронного листа Громадській раді доброчесності – info.grd.ua@gmail.com. 

З повним списком кандидатів на посаду судді Верховного Суду можна ознайомитись за цим посиланням. 

Раніше член ВККС Андрій Козлов висловив думку, що суспільство програє у боротьбі за доброчесну судову владу. Бо люди, які мешкають поряд із суддями і бачать, як вони живуть, не повідомляють Громадській раді доброчесності та Вищій кваліфікаційній комісії суддів України (ВККС) про факти недоброчесності.