Кузін переконує, що камери для слідкування за порушниками карантину не збиратимуть персональних даних
Камери, що мають слідкувати за порушенням карантинних обмежень, не збиратимуть персональних даних.
Про це повідомив головний санітарний лікар Ігор Кузін в ефірі ТСН.
Міністерство охорони здоров’я вперше повідомило про плани встановити у торговельних центрах камери спостереження, що слідкуватимуть за дотриманням карантинних норм, у вересні. З медіа про це тоді довідалась Омбудсман, яка радила посадовцям дотримуватись чинного законодавства, встановлюючи таке обладнання, та ретельніше оцінювати потенційні ризики.
За словами Кузіна, проєкт з оснащення камерами місць у Києві та Харкові або Дніпрі ініціювала ВООЗ, а запустити його збираються не раніше 1 листопада.
“Перші результати вже зможемо отримати за два тижні”, – сказав він.
Водночас головний санлікар підкреслив, що будь-яка ідентифікація, збереження персональних чи конфіденційних даних або навіть самої плівки, де буде запис, не проводитимуть:
“В автоматичному режимі зчитується кількість людей, які проходять вздовж камери або зони її дії, і скільки з них у масках, скільки дотримуються дистанції. Зараз вже розроблені повні комплекти документів для проведення біоетичної експертизи та встановлення таких камер”.
Щодо порушників, яких зафіксують камери, то, за словами Кузіна, проєкт лише запускають у пілотній версії:
“Але водночас для людей, які порушують протиепідемічні вимоги, діє відповідна стаття в адміністративному кодексі Україні і передбачене покарання, зокрема за відсутність масок у закритому приміщенні”, – додав він.
За даними Нацполіції на 2019 рік, в Україні працюють щонайменше 19 тисяч камер відеоспостереження. У Києві ще в липні 2018-го затвердили положення про комплексну систему відеоспостереження та встановили майже 4 тисячі камер: 3423 камери в школах, дитячих садках, поліклініках, лікарнях; 33 на об’єктах культури; 306 у центрі міста й на автомобільних мостах через Дніпро.
У квітні минулого року журналісти дізнались, що столична влада закупила камери, які розпізнають людей з температурою і мають передавати дані поліції.
Нагадаємо, що влітку до парламенту внесли законопроєкт, яким пропонують запровадити багатомільйонні штрафи за порушення у сфері захисту персональних даних, а також надати громадянам так зване право на забуття.
ZMINA докладно розповідала про те, як мінімізувати ризики, живучи у світі цифрових технологій, та захистити свої персональні дані.