Кримськотатарський ресурсний центр закликав українських науковців якісно досліджувати кримські питання

Голова правління Кримськотатарського ресурсного центру закликав академічну спільноту України досліджувати події російської агресії в Криму 2014 року та інші кримські питання.

Про це під час круглого столу “Крим: 10 років спротиву” заявив Ескендер Барієв, голова Кримськотатарського ресурсного центру та член Меджлісу кримськотатарського народу, передає кореспондент видання ZMINA.

Він нагадав про діяльність у світі Міжнародної кримської платформи, яка працює в низці напрямів задля деокупації Кримського півострова.

Барієв переконаний, що дослідження вчених надасть можливість майбутньому поколінню зрозуміти процеси, які розгорталися на Півдні України під час російської агресії.

Він повідомив, що його громадська організація продовжує збирати дані та моніторити становище в тимчасово окупованому Криму. Правозахисники Кримськотатарського ресурсного центру бачать, як Росія чинить геноцид та расові чищення на півострові.

Ескендер Барієв також висловив переконання, що Російська Федерація не зупиниться у своїй агресії в Україні.

“Ми раніше говорили: Путіну Крим потрібний, щоб зробити з нього логістичну базу, військову базу для зброї, шпиталь, щоб постійно лікувати та реабілітувати російських військових. І це так сталося. Всі побачили це 2022 року”, – прокоментував він. 

Він наголосив, що, зокрема, для міжнародної спільноти потрібна якісна аналітична робота, пов’язана з дослідженням Криму, корінними народами України та динамікою розвитку українського законодавства щодо Криму.

Кримськотатарський ресурсний центр уклав меморандум про співпрацю з Державним університетом імені Михайла Драгоманова.

Ескендер Барієв повідомив, що якщо в університеті студенти можуть отримати теоретичні знання, то в Кримськотатарському ресурсному центрі вони можуть отримати практичний досвід у сфері міжнародного права. Він запросив студентів проходити практику та до волонтерства.

Під час круглого столу Борис Бабін, старший науковий співробітник відділу політико-правового аналізу питань реінтеграції та деокупації тимчасово окупованих територій Науково-дослідного центру “Інститут соціально-правових та політичних досліджень імені Олександра Яременка”, розкритикував антидержавні підходи влади щодо ролі вчителів та військових у минулих роках. Він назвав їх ганебними та деструктивними.

“І от сьогодні, зокрема через окупацію Криму і жахливі проблеми, які існують у сфері деокупації ТОТ, ми раптом дізналися, що без учителів, які готують покоління, які йдуть на заміну, без військових у держави виникають критичні проблеми. Роль учителя, педагога в завтрашньому дні, у підготовці нового виміру реінтеграції Криму та інших ТОТ є надважливою”, – сказав Борис Бабін.

Він також указав на складність напрацювання системи державної політики, зокрема в юридичному вимірі, у захисті дітей, яких Російська Федерація викрадає. 

“Міжнародний кримінальний суд вважає, що це воєнний злочин. Багато хто каже, що примусове переміщення дітей з однієї етнічної групи до іншої є геноцидальною практикою. На папері все добре. А як у провадженнях?.. У нас жодного рішення за статтею про геноцид у Єдиному реєстрі судових рішень немає. Є лише чотири справи щодо пропаганди геноциду… В одній з них підозрюваний – менеджер АТБ з Києва. Ось це така от постать “геноцидника”. А інших держава не знайшла і не довела до обвинувальних вироків”, – сказав Борис Бабін.

Експерт обурився пасивністю української влади в юридичному реагуванні на злочини депортації українських дітей, вважаючи його недостатнім.

“Ми досліджували публікації окупаційної преси, де вони вчили, як правильно замітати сліди дитини, яку вивезли з Маріуполя, батьків, яких убили, як оформити опікунство та змінити громадянство. На такий цинізм та відвертість ми маємо пасивне реагування з боку правоохоронних органів”, – сказав Бабін.

Також він назвав досягненням, що на десятому році російської агресії Україна переводить питання деокупації та реінтеграції Криму з мітингів до дослідницької роботи в стінах авторитетних навчальних закладів країни.

Також 28 лютого 2024 року в університеті відкрилася виставка “Кримські татари: корінний народ України”, яка демонструвалася в різних країнах світу, зокрема на майданчиках ООН у Женеві та в Нью-Йорку.

Експозиція розповідає про історію кримських татар починаючи з часу їхнього становлення в XIV столітті й до сьогодні, коли кримські татари безстрашно виступають за свої права та чинять ненасильницький опір окупації своєї батьківщини з боку Російської Федерації.

Нагадаємо, напередодні народний депутат, голова підкомітету з питань освіти впродовж життя та позашкільної освіти Роман Грищук заявив, що українська освіта повинна буде пояснити дітям, які протягом десяти років жили в окупації, що відбувалося всі ці роки російської агресії. Це стосуватиметься як шкільної, так і дорослої освіти. 

У січні ZMINA повідомила про запит з боку держави до університетів щодо формування якісного кадрового резерву для деокупованих територій. Низька, за оцінкою Міносвіти, якість освіти стала однією з причин для обговорень про реорганізацію Таврійського національного університету імені В. Вернадського шляхом приєднання до Національного університету “Києво-Могилянська академія”. Тільки для деокупованого Криму знадобляться 50 тисяч спеціалістів різних галузей.

Як відомо, свою військову операцію із захоплення Кримського півострова Російська Федерація почала із Севастополя. 20 лютого 2014 року під час візиту до Криму помічника президента РФ Владислава Суркова з Козачої бухти Севастополя, де базувалася 810 бригада морської піхоти Чорноморського флоту РФ, у напрямку виїзду із Севастополя вийшла колона БТРів.

Наступного дня російська влада пояснила це тим, що Чорноморський флот РФ у Криму переводить свої частини на “посилений режим охорони через складну політичну ситуацію в Україні”. Йшлося, що частини морської піхоти повинні посилити охорону військових частин РФ не тільки в Севастополі, але й в інших регіонах Криму.