Кримського викладача, якого звільнили й побили за українські пісні, відправили під домашній арешт

Мешканця Сімферополя, колишнього викладача Білогірського технікуму Андрія Білозерова незаконний “Центральний районний суд” у Сімферополі відправив на два місяці під домашній арешт у справі про повторну “дискредитацію” окупаційної армії (ч. 1 ст. 280.3 КК Росії) через допис у соцмережі “ВКонтакте”.

Про це потерпілий громадянин України повідомив Крим.Реалії. 

Андрій Білозеров

Судове засідання відбулося 23 грудня, під час якого “суд” присудив чоловікові два місяці домашнього арешту – з 21 грудня 2022 року до 21 лютого 2023 року. 

Як інформує “ОВД-інфо”, у дописі Білозерова від 9 жовтня, через який окупаційні силовики завели справу, містилося речення: “Невинних дітей і жінок України на Донбасі вісім років бомбили Збройні сили РФ, повертаючи гармати з передової у бік Донецька, а останні пів року знову ж таки ЗС РФ бомблять українські міста й вбивають українських жителів”.

Кримінальну справу за частиною 1 статті 280.3 КК про повторну дискредитацію армії РФ можуть порушити проти тих, кого бодай один раз притягували до відповідальності за аналогічною адміністративною статтею (ст. 20.3.3 КпАП) протягом року.

Білозерова вже визнавали винним за цією статтею через те, що він увімкнув студентам у технікумі відео з піснею “Байрактар”. За це ж його заарештували на 13 діб за статтею про демонстрацію забороненої символіки (ч. 1 ст. 20.3 КпАП). На викладача донесли його ж учні. Після цього випадку Білозерова звільнили.

28 жовтня Білозерова знову відправили під адміністративний арешт на 14 діб за статтею про заборонену символіку. Цього разу через публікацію у “ВКонтакте” пісні “Червона калина”. Під час затримання його побили.

Як відомо, з перших днів неспровокованого повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну відзначається різкий сплеск кримінальних та адміністративних переслідувань кримчан за підтримку України чи ж бо за критичні висловлювання щодо
вторгнення російських військ.

Кримська правозахисна група раніше констатувала, що на тимчасово окупованому півострові активізувався тиск за інакомислення: кримчан, котрі висловлюють незгоду з війною, переслідують за кількома статтями Кримінального кодексу РФ.

Найчастішою причиною переслідування стали публікації у соціальних мережах гасла “Ні війні” або одиночний пікет із таким написом на плакаті. Приводом для одного з переслідувань став напис “Я за мир”.

У правозахисній організації відзначають, що за “логікою” окупаційної влади, оскільки офіційно РФ не воює з Україною, а “проводить спеціальну операцію”, то заклики до миру є дискредитацією ЗС РФ.

Також почасти приводом для переслідування є розмови про російсько-українську війну зі знайомими, колегами чи родичами. Також можуть переслідувати за публікації чи коментарі у соціальних мережах.

За даними моніторингового огляду громадської ініціативи “Кримська ідея” щодо становища прав людини, за перші шість місяців великої війни російська влада організувала щонайменше 11 офіційних арештів кримчан за звинуваченням у кримінальних злочинах.

З 24 серпня до 24 листопада 2022 року ініціатива зафіксувала щонайменше п’ять випадків, пов’язаних із звинуваченнями Росії у підготовці терористичних актів та за заклики до розправи над російськими військовими, що беруть участь у війні.

Як відомо, коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.

Такими злочинами вважають:

• невибіркові обстріли цивільних об’єктів;
• умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
• викрадення і незаконні арешти цивільних;
• катування і нелюдське поводження;
• зґвалтування;
• мародерство;
• примус українських громадян служити в збройних силах РФ;
• використання населення як “живих щитів”;
• депортація до Росії чи на окуповані нею території;
• напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
• віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
• використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
• використання отруйних речовин;
• напади на релігійні й культурні установи тощо.

Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу info@humanrights.org.ua. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.