Крим як полігон безкарності: експерти закликають до нових правил морської безпеки та трибуналу за мілітаризацію півострова

Крим став не лише символом порушення міжнародного права, а й “лабораторією” нової війни, де Росія випробовує сценарії морської агресії, створює ефект “нової нормальності” та тестує межі безкарності. 

Про це говорили експерти під час дискусії “Крим як лабораторія нової війни: від регіональної окупації до глобальної морської кризи”, яка відбулася 26 лютого в межах форуму “КРИМ: дім, за який ми боремось”.

Фото: Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим

Заступниця голови правління Центру оборонних стратегій Аліна Фролова наголосила, що Чорне море стало своєрідним “поганим трендсетером” і нової конфігурації безпеки на морі. Водночас саме цей досвід дає Україні шанс сформувати власне бачення нових правил морської безпеки.

“Україна тут може бути лідером, може пропонувати власні рішення й бачення, тому що, по-перше, ми маємо достатньо сили для цього, а по-друге – ми маємо той досвід, який навряд чи має інша країна, на жаль”, – зауважила Фролова.

Президент Центру глобалістики “Стратегія XXI” Михайло Гончар заявив, що діяти виключно в межах чинних міжнародних конвенцій, зокрема Конвенція ООН з морського права, недостатньо. Без створення механізму примусу агресора до повернення статусу quo ante і міжнародне право не працюватиме.

“Росія ігнорує будь-які заклики, пропозиції, ініціативи, вона на це свідомо йде. Тому можна скільки завгодно організовувати різні форуми, дискусії, пропонувати в широкому контексті відкрити пряму лінію зв’язку з Москвою, говорити з Путіним говорити тощо – це не матиме жодного ефекту. На жаль, це достатньо складно доходить до розуміння наших західних партнерів і друзів”, — говорить Гончар. 

За його словами, Азово-Чорноморський регіон, а згодом і Балтійське море, стали простором “підпорогової війни”, де Москва створює ефект “нової нормальності” – поступового звикання до порушень.

Попри санкції, зокрема щодо так званого “тіньового флоту”, Росія продовжує транспортувати нафту та, за словами експерта, крадене українське зерно з портів окупованого Криму. Водночас капітани й екіпажі таких суден не несуть кримінальної відповідальності. 

“Має бути кримінальна відповідальність. За дії керівництва, наприклад, танкерів чи суден, які перевозять крадене українське збіжжя, вивозять з портів окупованого Криму. Є перелік суден під санкціями, передусім так званий тіньовий флот танкерів. Але капітани цих танкерів і керівництво екіпажу не несуть жодної відповідальності”, – говорить експерт.

На думку Гончара, без запровадження персональної відповідальності та мілітарного доповнення санкційного тиску змін досягти неможливо.

Генерал-майор, ексзаступник начальника ГУР МО Ілля Павленко підкреслив: жодні гучні заяви не впливають на Росію, якщо за ними не стоїть узгоджений пакет конкретних заходів.

Він звернув увагу, що міжнародне морське право сьогодні не має дієвих механізмів інспекції та арешту суден-порушників. Тому Чорне море проходить “стрес-тест” на ефективність глобальної системи безпеки.

“Наш Крим і Чорне море не повинно стати фактором заморозки, а має стати фактором збору доказів для того, щоб трансформувати все міжнародне законодавство, щоб світова спільнота переосмислила, що це життєво важливо не тільки для економіки, а і для сфери безпеки, в тому числі глобальної”, – говорить генерал-майор.  

Серед ініціатив, які наводить Павленко – створення міжнародного трибуналу, який визнав би захоплення та мілітаризацію Криму воєнним злочином.

Доктор біологічних наук Павло Гольдін з Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України зазначив, що Крим і Чорне море стали лабораторією гібридної війни також із погляду впливу на довкілля.

Йдеться як про прямі наслідки бойових дій, так і про формально “небойові” дії, зокрема будівництво та експлуатацію Керченського мосту, які підтримують російську військову інфраструктуру. За 12 років регіон зазнав практично всіх видів екологічного впливу, окрім ядерної та біологічної катастрофи.

“Те, що ми спостерігаємо вже 12 років, це величезна проблема впливу на довкілля. І ми, біологи, зокрема, розглядаємо це як єдиний комплекс впливу війни на довкілля”, – зауважив науковець.

Старший програмний співробітник Програми ООН з навколишнього середовища П’єр Карло Сандей нагадав, що оцінити екологічні втрати у грошовому вимірі надзвичайно складно.

“Насправді не все можна буде відновити. Можна відновити будинок, лікарню, дорогу,  але ж не можна повернути життя, не можна повернути повністю довкілля. І ми часто про це забуваємо”, – наголосив він.

П’єр Карло Сандей підкреслив, що війна в Чорноморському регіоні має глобальний вимір.

“Чорноморський регіон є надзвичайно важливим для того, щоб інші частини світу підтримувались. Тому що ця війна має не тільки регіональний вплив, вона має світовий вплив – з точки зору продовольчої та екологічної безпеки. І нам потрібно говорити про це, потрібно підвищувати розуміння регіонального виміру цієї війни, адже її наслідки будуть відчуватись далеко за українськими кордонами”, – підсумував експерт.

Нагадаємо, 13 грудня 2025 року президент Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення РНБО про застосування санкцій проти 656 суден, які є частиною тіньового флоту РФ. Це найбільший санкційний пакет, який будь-коли застосовували до тіньового флоту Росії. Країна-агресор використовувала ці судна для обходу санкцій Європейського Союзу, G7 та інших держав, експортуючи нафту, нафтопродукти й зріджений газ. 

Фото обкладинки: Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим