Кримський Херсонес може втратити експонати, нерухомість та архіви
Існує загроза закриття відділу заповідника, який міг забороняти будівництво на території історичних пам’яток.
Як повідомляє кореспондентка Центру інформації про права людини, експерти зазначають, що за час окупації Криму окрім переслідування активістів, зникнень, порушення прав кримських татар, ще однією проблемою стало поводження окупаційної влади із культурною спадщиною півострова.
Становище заповіднику “Херсонес” останнім часом є нестабільним, говорить кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Київського університету ім. Грінченка Марина Будзар.
“21 січня 2015 року Херсонес був переданий до складу бюджетного закладу культури “Об’єднаний музей-заповідник історії Севастополя”. При чому в цей заповідник увійшли абсолютно різні музейні установи Севастополя, зокрема, Національний музей героїчної оборони, який, як ми розуміємо, історично жодного відношення до Херсонеса не має. 6 березня це рішення було анульовано, і Херсонес повернув собі самостійний статус”, – розповідає експертка.
Будзар зауважує, що 29 липня губернатор Севастополя Сергій Міняйло призначив директором заповідника протоієрея Сергія Халюту. Внаслідок опору науковців і реакції громадськості за три дні рішення про призначення було скасоване.
Потім президент РФ Володимир Путін вирішив включити пам’ятки на території заповідника до єдиного державного реєстру об’єктів культурної спадщини. 27 серпня почали передачу заповідника у федеральну власність.
Така кількість змін, що відбулися за останні 6 місяців, свідчить про історичну авантюрність, вважає Будзар. У заповідника змінюються пріоритети: президент Росії позиціонує Херсонес як місце, що має сакральне значення для російської державності, як колиску хрещення Русі, і у розвитку заповідника акцент робиться саме на цьому, а не на антично-середньовічному векторі наукових досліджень.
Тетяна Печончик, голова Центру інформації про права людини, зазначає: “Це неминуче призводить до згортання свободи вираження поглядів, до згортання наукових досліджень, наукового плюралізму. Ми зараз чітко бачимо, що Херсонес перетворюється з науково-дослідницького центру на релігійний об’єкт. І, звичайно, нас як правозахисників це непокоїть”.
За словами заступниці керівника Центру громадянської просвіти “Альменда” Валентини Потапової, у 2013 році на території Херсонесу працювало багато археологічних експедицій – з українських, европейських та американських вишів. У 2014 році їхня кількість скоротилася майже вдвічі. У Криму розраховували, що експедиції фінансуватимуть російські навчальні та наукові заклади, музеї, але цього не сталося.
Правозахисники також фіксують випадки нападів представників незаконного збройного угруповання “Кримська самооборона” на учасників археологічних експедицій.
У заповіднику через скочування у релігійність почалися скорочення штату. За словами співробітників, які побажали лишитися анонімними, персонал скоротили вже приблизно на 10%. Об’єднують відділи, деякі з них можуть взагалі зникнути.
“Так, наприклад, під реальною загрозою відділ археологічних досліджень. Будь-яке будівництво у місті мало спочатку пройти експертну оцінку цього відділу, щоб з’ясувати, чи є та земля, на якій будуватиметься об’єкт, цікавою для археологів”, – пояснює експертка.
Враховуючи, які корупційні скандали довкола будівництва у місті відбувалися останнім часом, після закриття цього відділу можуть бути забудовані території, на яких розташовані археологічні пам’ятки.
Експерти говорять, що Херсонес може втратити свої кращі знахідки. Крім музейного фонду, нерухомої спадщини, дуже цінними є архіви та бібліотечні фонди. Всі вони перебувають під охороною Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 1954 року, яка забороняє вивозити культурні цінності з окупованої території та в разі вивезення вимагає їх повернути. Україна, як і Росія, є учасницею цієї конвенції. Єдиною проблемою є те, що не ратифікований 2-й протокол конвенції, який прямо забороняє здійснення археологічних розкопок на окупованій території.
Нагадаємо, юристи відзначають, що Україна має повне право на повернення “скіфського золота” – музейних експонатів, що були передані для експонування до Амстердаму ще до того, як Крим був окупований Росією. Експонати мають повернути до Києва до завершення окупації. Зараз відбувається досудовий етап процесу у цій справі.
