Країни G7 стурбовані лазівками Швейцарії, через які Росія може ухилятися від санкцій, – ЗМІ

Швейцарія на початку квітня отримала листа від послів країн “Групи семи”, в якому країни критикують “лазівки”, що, як вони стверджують, дозволяють російським активам уникати санкцій у цій країні та становлять “репутаційний ризик” для Швейцарії.

Про це в п’ятницю повідомила газета Tagesanzeiger, у розпорядженні якої опинився лист, пише “Європейська правда“.

Цюрих

У листі посли G7 ставлять під сумнів той факт, що Швейцарія заморозила близько 7,5 мільярда швейцарських франків (7,6 мільярда євро) російських активів у 2022 році, тоді як, “за оцінками незалежних джерел, загальна сума, що зберігається у Швейцарії, може бути значно більшою”.

Також посли ставлять під сумнів положення про банківську таємницю у Швейцарії, які, за їхніми словами, “можуть бути використані для замітання слідів фінансових гаваней” та для захисту юридичних прав приватних клієнтів.

“Ми також стурбовані тим, що правоохоронці не можуть розслідувати незаконні фінансові структури, створені адвокатами, які, зокрема, виступають фінансовими посередниками, через захист приватного життя”, – мовиться в листі.

Назагал G7 закликала швейцарську владу роз’яснити різницю між “захистом приватності в юридичних питаннях і тими, хто використовує приватність для прикриття бенефіціарних власників”.

Про зміст листа вже повідомляла і газета Handelszeitung. Видання стверджує, що там міститься заклик до Швейцарії приєднатися до робочої групи G7 REPO, яка координує впровадження санкцій, запроваджених через вторгнення Росії в Україну.

За даними Tagesanzeiger, вимоги G7 до Швейцарії, зокрема членство в REPO, ймовірно, будуть знову підняті наступного тижня, коли президент Швейцарії Ален Берсе поїде до Берліна на зустріч із канцлером Німеччини Олафом Шольцом.

Раніше очільниця Державного секретаріату з економічних питань Швейцарії Хелен Будлігер-Артієда заявила в інтерв’ю Neue Zurcher Zeitung, що не погоджується з критикою про нібито недостатні зусилля у виявленні російських активів.

У березні президент Володимир Зеленський звернувся до Європейської ради й перелічив п’ять ключових небезпек, які затягують війну в Україні.

Серед іншого він наголосив, що не може бути жодного “навіть натяку” на затягування санкційних рішень.

“Не може бути розмивання санкцій і особливо під “маніпулятивним прикриттям” продовольчої безпеки. Сильні санкції – це безпека, ослаблення санкцій – це запрошення до нових криз”, – звернувся до Європейської ради президент України. 

Напередодні повідомлялося, що Швейцарія з березня 2022 року збільшила до рекордних 2 млрд євро (на 40%) експорт фармацевтичної продукції до РФ порівняно з попередніми 12 місяцями.

Як відомо, тоталітарна Російська Федерація під час свого повномасштабного вторгнення в Україну вчиняє геноцид проти українського народу, який супроводжується фільтрацією населення, воєнними злочинами та злочинами проти людяності.  

Неспровокована війна Путіна призвела до численних глобальних криз: поставила під загрозу енергетичну та продовольчу безпеку, спричиняє інфляцію та зростання боргу в різних країнах.

У березні 2023 року речник російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що домовлятися про мир з Україною зараз неможливо, Росія продовжить воювати, щоб захопити українські землі. 

“Поки що жодних передумов для переходу процесу в мирне річище немає. Для нас абсолютним пріоритетом продовжує залишатися і залишатиметься завжди досягнення поставлених цілей. Наразі вони можуть бути досягнуті лише військовим шляхом”, – цитує Пєскова агентство РИА Новости.

Із 24 лютого 2022 до 15 лютого 2023 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН) зафіксувало 21 293 випадки загибелі або поранення цивільних осіб в 1141 населеному пункті України: 8 006 загиблих і 13 287 поранених.  В ООН наголошують, що реальні втрати набагато вищі.

За даними Офісу генпрокурора України станом на березень 2023 року, унаслідок військової збройної агресії РФ скоєно 72 тисячі воєнних злочинів. Загинули майже 10 тисяч цивільних осіб, понад 13 тисяч цивільних зазнали поранень. Понад 80 тисяч об’єктів цивільної інфраструктури зруйновано або пошкоджено.

Ірпінь, Київська область, 1 квітня 2022 року

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну змусило 6,5 мільйона людей утекти за кордон. За підрахунками Міжнародної організації з міграції (МОМ), понад 8 мільйонів стали внутрішньо переміщеними особами.

За підрахунками ООН, станом на середину серпня понад 3 мільйони громадян України були вивезені добровільно чи примусово на територію Росії з окупованих територій Сходу та Півдня України.

 

Сім’ї внутрішньо переміщених осіб зі сходу країни тікають від конфлікту до Львова, 10 березня 2022 року

Російські ЗМІ інформують, що станом на 1 серпня кількість переміщених з України до РФ перевищила 3 мільйони. Водночас половина з цього числа – жителі з районів, контрольованих незаконними збройними формуваннями Донеччини та Луганщини, які виїздили також ще до початку війни.

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар напередодні закликала ООН підтримати створення трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Вона наголосила, що якщо за злочини не карають, а винних не притягують до відповідальності, то вони будуть ще більшими. Джеппар переконана, що навіть коли президент РФ Володимир Путін програє свою війну, бізнес із Росією має бути неможливим, доки винних не буде притягнуто до відповідальності за злочини в Україні.